
Експерт
Василь ЦиганенкоГоловний редактор текстового контенту kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
За угодою з роботодавцем на початку роботи або згодом працівнику можна встановлювати режим неповного робочого часу. Також неповний робочий час може встановлюватися з ініціативи роботодавця. Але чи може такий режим роботи впливати на тривалість відпусток та розрахунок відпускних? З’ясуємо у статті

Можливість роботи на умовах неповного робочого часу надає ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) У її ч. 3 зазначається:
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників
З ініціативи роботодавця неповний робочий час установлюють у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці згідно із ч. 3 ст. 32 КЗпП та застосовується в разі прийняття власником рішення про переведення всього підприємства, окремих його структурних підрозділів і категорій працівників на неповний робочий час.
Режим роботи з неповним робочим часом можна встановити шляхом зменшення:
Проте жоден з таких графіків роботи не скорочує тривалість щорічної основної відпустки. Зменшуватися може лише розмір відпускних, адже зарплату нараховують за фактично відпрацьований час. Але про це трохи далі.
Тобто, при роботі з неповним робочим часом тривалість щорічної основної відпустки так само має бути не менше 24-х календарних днів.
Відповідно до Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) щорічні додаткові відпустки надають:
Щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надають працівникам, які працюють в таких умовах, за Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженими постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290.
Конкретну тривалість щорічних додаткових відпусток встановлюють у колективному договорі відповідно до результатів атестації робочих місць за умовами праці та з огляду на час зайнятості працівника в цих умовах.
У розрахунок часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня (п. 10 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 30.01.1998 № 16).
Тобто, якщо працівнику встановлено менше половини нормальної тривалості робочого часу, він втрачає право на щорічну додаткову відпустку, незважаючи на роботу у шкідливих умовах або з підвищеним нервово-емоційним навантаженням.
Додаткову відпустку працівникам з ненормованим робочим днем надають, користуючись Рекомендаціями, затвердженими наказом Мінпраці від 10.10.1997 №7 (далі – Рекомендації №7). Право на цю відпустку залежить від графіка роботи, встановленого працівнику.
Скажімо, якщо працівнику встановлено графік з неповним робочим днем (з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 12.00), то відповідно до п. 2 Рекомендацій №7 ненормований робочий день до нього не застосовують, отже й права на додаткову відпустку за ненормований робочий день він не має.
У разі встановлення графіка роботи з неповним робочим тижнем (наприклад, понеділок, середа, п’ятниця з 8.00 до 17.00) можна застосувати ненормований робочий день і надавати щорічну додаткову відпустку тривалістю, визначеною в колективному договорі (абз. 2 п. 2 Рекомендацій №7).
В цілому розрахунок відпускних (суми компенсації за невикористану відпустку) у разі встановлення неповного робочого часу не відрізняється від звичайного розрахунку. Керуємося при цьому положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100).
Утім є одна ситуація, коли розрахунок має особливість. Ми говоримо про ситуацію коли йдеться про роботу на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця.
Увага! Коли йдеться про неповний робочий день (не важливо, за чиєю ініціативою) або неповний тиждень за ініціативою працівника (це зокрема стосується і роботи за сумісництвом), в обчисленні середнього заробітку та, власне, відпускних немає жодних відмінностей від звичайного розрахунку
Отже, під час роботи на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця з кількості календарних днів за розрахунковий період потрібно відкинути ті РОБОЧІ дні, у які людина не працювала через установлення неповного робочого тижня.
Пояснення просте: час, протягом якого працівники, згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин, не працювали й за ними не зберігали заробіток або зберігали частково, виключають із розрахункового періоду (абз. 7 п. 2 Порядку № 100). Так слід вчиняти незалежно від того, чи був неповний тиждень упродовж усього розрахункового періоду, чи охопив лише його частину. Свого часу в листі Мінпраці України від 25.05.09 р. № 294/13/84-09 фахівці відомства окремо наголошували, що виключають дні тільки тоді, коли неповний тиждень ініціював працедавець.
Увага! З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану
Далі до вашої уваги приклад.
З листопада 2025 по січень 2026 працівник виконував роботу на умовах неповного робочого тижня 3 дні на тиждень (середа – п'ятниця). Ініціатором був власник підприємства. У червні 2026 працівник бере щорічну відпустку – 24 к.дн. За розрахунковий період (червень 2025-го – травень 2026) працівникові нараховано 246000 грн зарплати.
Перш за все з’ясовуємо кількість днів у розрахунковому періоді, у які працівник не працював через упровадження неповного тижня, – 26 к. дн. (8 к. дн. у листопаді + 10 к. дн. у грудні + 8 к. дн. січні).
Далі обчислюємо відпускні:
1. Знаходимо кількість к.дн. у розрахунковому періоді для розрахунку:
365 к. дн. - 26 к. дн. = 339 к.дн.
2. Визначаємо середньоденну зарплату:
246000 грн : 339 к.дн. = 725,66 грн.
3. Обчислюємо суму відпускних:
725,66 грн х 24 к.дн. = 17 415,84 грн.
Галина БЄЛІКОВА, експерт із кадрових питань
Василь ЦИГАНЕНКО, головний редактор kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування
Шаблони та зразки документів:
Наказ про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня)
Заява про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого тижня
Наказ про прийняття за основним місцем роботи на умовах неповного робочого тижня
Заява про встановлення неповного робочого дня (4 години)
Наказ про встановлення суміснику неповного робочого часу за заявою працівника
Статті на тему:
Неповний робочий час: дієві поради на допомогу кадровику
Неповний робочий тиждень не перешкода для призначення лікарняних
Особи, які отримують пенсії, страхові чи соціальні виплати, житлові субсидії або пільги, повинні повідомляти Пенсійний фонд про зміни у своїх даних. Якщо не повідомити про зміни вчасно – можуть виникнути зайві виплати, які доведеться повернути

Працівники з інвалідністю I, II та III груп мають право на відпустку без збереження зарплати, яку роботодавець зобов’язаний надати за їхнім бажанням. Розповідаємо, скільки днів такої відпустки можуть отримати працівники щороку та чи може роботодавець відмовити у її наданні

В Україні пропонують переводити годинники на зимовий час уже в останню суботу вересня, а не в жовтні. Відповідну петицію зареєстрували 10 вересня 2026 року. Розповідаємо, що пропонують змінити та коли за чинними правилами українці мають перейти на зимовий час цього року

Автоматичне виключення з військового обліку після досягнення граничного віку не анулює порушення правил військового обліку, які були зафіксовані раніше. Міноборони пояснило, що робити зі штрафом, якщо порушення виникло ще до виключення з військового обліку, та коли доведеться звертатися до ТЦК та СП

Законопроєкт №16013-1 пропонував штрафувати службових осіб на 170 000 грн, якщо порушення правил військового обліку призвело до взяття на облік особи, яка за законом не підлягає військовому обліку. 14 вересня профільний комітет ВРУ вирішив відхилити цей проєкт

Жінки-військовозобов’язані офіцерського складу мають бути включені до окремої групи Списків персонального військового обліку. У Генштабі ЗСУ пояснили, як діяти роботодавцю, якщо жінка перебуває на військовому обліку офіцерського складу

Відповідальну особу за ведення військового обліку визначають наказом відповідно до п. 8 Порядку № 1487, а за потреби в цьому ж наказі можна передбачити особу, яка замінюватиме її у разі відсутності. Такий наказ із встановленням доплати за ведення військового обліку належить до кадрових наказів тривалого строку зберігання — 75 років.

Якщо наказом директора затверджуються внутрішні документи, штатні розписи тощо, чи потрібно робити відмітку про додаток «Додаток до наказу директора ТОВ «Сонечко»...» разом із грифом затвердження, чи достатньо лише самого грифа затвердження?

Роботодавці можуть користуватися на вебпорталі Пенсійного фонду України низкою електронних послуг без особистого звернення до ПФУ. Зокрема, онлайн доступні відомості про трудову діяльність, електронні лікарняні, дані про страхувальника, звітність та історію звернень

Порушення процедури звільнення не означає автоматичного поновлення працівника. Верховний Суд у справі про звільнення під час воєнного стану звернув увагу на місячний строк звернення до суду та нагадав, чому роботодавцю важливо мати докази належного повідомлення працівника
