Проєкт наказу «Про затвердження Державного стандарту обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціонала» (далі – Держстандарт) розроблено з метою встановлення загальних та спеціальних вимог для обладнання (облаштування) робочих місць для осіб з інвалідністю із втратою функціонала, що своєю чергою збільшить на ринку праці можливості осіб з інвалідністю у працевлаштуванні.
Найкращі експерти на зв’язку. Скористайтеся шансом поставити своє питання напряму і отримати фахову думку у розділі «Консультації лекторів»
Держстандарт встановлює загальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для особи з інвалідністю.
Зокрема:
1. Роботодавці, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій (висновків) експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, мультидисциплінарних реабілітаційних команд, лікарсько-консультативних та військово-лікарських комісій, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Робочі місця для осіб з інвалідністю, безпека технологічних процесів, машин механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства про охорону та гігієну праці, санітарним нормам і правилам, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», а також вимогам, установленим Держстандартом.
2. Роботодавець зобов'язаний з урахуванням рекомендацій індивідуальних програм реабілітації:
- здійснювати заходи із створення та підтримання належних умов праці для осіб з інвалідністю відповідно до вимог Державного стандарту;
- проводити оцінку потреб особи з інвалідністю щодо облаштування робочого місця, враховуючи рекомендації (висновки) експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, мультидисциплінарних реабілітаційних команд, лікарсько-консультативних та військово-лікарських комісій;
- забезпечувати, у тому числі з урахуванням частини першої статті 17-1 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», розумне пристосування робочого місця;
- забезпечувати навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці особи з інвалідністю, зокрема з питань використання спеціального обладнання та засобів, з прикріпленням до особи з інвалідністю на період навчання наставника із числа досвідчених працівників, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття інформації;
- забезпечувати належне утримання спеціального обладнання, моніторинг за його технічним станом;
- співпрацювати з особою з інвалідністю та його представниками з питань облаштування робочого місця;
- забезпечувати чітке та видиме маркування шляхів евакуації, а також використання знаків безпеки та здоров’я на роботі, якими за допомогою вказівних знаків, кольорів, світлових знаків або звукових сигналів, вербального спілкування або сигналів, поданих за допомогою рук, установлюється заборона щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку, або дається вказівка щодо здійснення заходів безпеки та здоров’я або попередження про наявність ризику чи небезпеки, або зобов’язання до виконання певних дій для забезпечення безпеки та здоров’я працівників на роботі;
- за необхідності проводити для працівників підприємства, установи, організації або фізичної особи – підприємця інструктаж щодо толерантної взаємодії з працівником з інвалідністю у виробничому процесі, способам та методам допомоги під час виконання ним виробничих завдань тощо.
3. Роботодавець зобов'язаний забезпечити для особи з інвалідністю:
- пристосування робочого місця, ураховуючи безперешкодний доступ до будівлі (споруди), у якій розташоване робоче місце, вільний прохід до робочого місця та переміщення в межах робочого простору та доступність санітарно-побутових приміщень, що включає, зокрема, облаштування пандусів, поручнів, розширення дверних прорізів, усунення порогів, забезпечення достатнього простору для маневрування на кріслі колісному;
- надання інформації в доступних форматах (для осіб з порушеннями зору – шрифт Брайля, аудіосупровід, контрастне маркування; для осіб з порушеннями слуху – візуальна інформація, можливість письмового спілкування, залучення перекладача жестової мови (у разі потреби));
- пристосувати основне та допоміжне обладнання, інструменти та технологічні процеси до фізичних та сенсорних можливостей особи з інвалідністю, що включає, зокрема, модифікацію пристроїв керування, використання спеціалізованих інструментів, регулювання висоти робочих поверхонь, забезпечення додаткового освітлення або зменшення рівня шуму.
Також Держстандартом передбачено спеціальні вимоги до обладнання (облаштування) робочих місць для осіб з інвалідністю різних типів порушень функцій організм.
Вбачається, що Держстандарт запрацює з дня введення в дію Закону України від 15.01.2025 №4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», тобто з 01.01.2026 року, але не раніше дня офіційного опублікування наказу.
Джерело: Мінекономіки