Умовами ст. 2 Закону України «Про відпустки» визначено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією), фізичною особою і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.
Тобто робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників.
Джерело: Держпраці
