Ключові виклики бронювання та військового обліку: аналіз та рішення

Українська Рада Бізнесу визначила найбільш «болючі» проблеми у сферах бронювання та військового обліку, а також розробила рекомендації для їх вирішення

12

1574

У сфері бронювання військовозобов’язаних найбільш критичними наразі залишаються такі проблеми, які потребують термінового вирішення:


1. Скасування військового обліку на підприємствах. 


Враховуючи той факт, що на сьогодні реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» отримує інформацію щодо військовозобов’язаних з усіх ключових реєстрів держави, ведення військового обліку на підприємстві є фактично дублюванням цього процесу.


Відповідно, обов’язок ведення військового обліку та звірки списків з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки створює велике бюрократичне та адміністративне навантаження як на бізнес, так і на державу, а також є додатковим корупційним чинником внаслідок можливих помилок та накладання штрафних санкцій на керівництво та підприємство.

 

2. Вдосконалення функціоналу додатку Резерв+ :


  1. необхідно створити функцію комунікації з представниками ТЦК та СП через додаток Резерв+ (чат-бот);
  2. дозволити зміну адреси проживання та надання інформації про освіту та сімейний стан в додатку Резерв+.
  3. дозволити дистанційну зміну всіх персональних даних військовозобов’язаного через додаток Резерв+, де передбачити можливість надсилання фото (скановані копії) документів, що підтверджують зміни, на перевірку. 


3. Вдосконалення процедури е-Бронювання через портал Дія:


  1. запустити функцію генерації витягів про бронювання на порталі Дія. Оскільки органи влади, зокрема Держприкордонслужба, вимагають надання витягів про бронювання військовозобов’язаних, дана опція є вкрай потрібно та нагальною для представників бізнесу;
  2. внести до бази даних порталу Дія всіх наказів про бронювання та автоматичні продовження бронювань, оскільки не поодинокі випадки, коли інформація про бронювання, які надавалися не через портал Дія, не відображаються в додатку Резерв+; 
  3. використовувати системою бронювання на порталі Дія чисельності військовозобов’язаних працівників критичних підприємств станом на 18 травня 2024 року. Наразі портал Дія автоматично визначає кількість військовозобов’язаних працівників підприємств, використовуючи алгоритми, які не повною мірою зрозумілі для бізнесу. Через це часто виникає розбіжність між даними порталу Дія та фактичною кількістю військовозобов’язаних працівників;
  4. запровадити можливість анулювання відстрочок військовозобов’язаних працівників через портал Дія;
  5. Порядок е-Бронювання передбачає, що формування повідомлення автоматично припиняється або його подання блокується засобами Порталу Дія, якщо зазначені у повідомленні відомості: не підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань; надані не в повному обсязі; не узгоджуються між собою. Тому слід доповнити вказаний пункт умовою, за якою з моменту внесення уповноваженою особою Мінекономіки або державного органу засобами Порталу Дія необхідних, достовірних та в повному обсязі відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, подання повідомлення розблоковується, а його формування автоматично продовжується;
  6. передбачити можливість бронювання військовозобов’язаних реальним терміном на 12 місяців. Проблема полягає в тому, що на практиці на порталі Дія бронювання відбувається на строк не більше, ніж дата спливу строку дії розпорядження про визнання підприємства критичним. Тобто якщо працівник прийнятий на роботу за 1 місяць до закінчення строку дії статусу критичного підприємства, Дія надає можливість забронювати працівника лише на 1 місяць, що не відповідає закону. 


4. Відповідно до п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затв. постановою КМУ №560), військовозобов’язані, які звернулися до ТЦК з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.


Однак враховуючи, що згідно з цим же Порядком, особи, які підлягають бронюванню, не пишуть заяви до відповідної комісії про надання відстрочки, то й дія на них зазначеного положення не поширюється. 


Тому п. 63 Порядку слід доповнити положенням, згідно з яким військовозобов’язані, які проходять процедуру бронювання, до закінчення такої процедури не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.


5. Відповідно до п. 2 Порядку бронювання військовозобов’язаних (затв. постановою КМУ від 27.01.2023 №76, далі – «Порядок бронювання»), термін бронювання військовозобов’язаних, що працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може перевищувати 12 місяців. При цьому, вказаний Порядок бронювання не регламентує процедуру  продовження терміну бронювання.


Вважаємо за необхідне доповнити Порядок бронювання військовозобов’язаних механізмом автоматичного продовження бронювання працівників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у разі подання підприємством відповідної заявки за місяць до спливу статусу критично важливого підприємства.


6. Неможливість бронювання ФОПів. Ця проблема є вкрай актуальною, необхідно внести відповідні зміни до НПА.


7. У новій редакції Порядку бронювання відсутня норма, що діяла раніше, про можливість бронювання 100% керівників підприємств та їх заступників та членів органів управління (членів наглядового та виконавчого органу), незалежно від того, чи отримало підприємство статус критично важливого.


Вважаємо за необхідне повернути це положення до Порядку бронювання. Необхідно також передбачити можливість бронювання військовозобов’язаних, які працюють на посадах, що є обов’язковими на підприємствах, в установах і організаціях згідно з вимогами законодавства, але такі підприємства не мають статусу критичних. 


8. З Порядку бронювання було вилучено норму, яка передбачала можливість подання обґрунтування щодо збільшення кількості заброньованих працівників. Вважаємо за необхідне повернути таку можливість та прописати процедуру, щоб унеможливити неоднакові трактування чи практику застосування.


9. Порядок бронювання не передбачає відправку підприємствам рішення про бронювання. У Порядку бронювання не зазначено про процедуру отримання рішення Міністерства економіки про бронювання військовозобов'язаних суб'єктами, які подають відповідні списки.


Тому п. 12 Порядку бронювання слід доповнити положенням про те, що з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних підприємствам, установам та організаціям, якими подано списки.


10. ТЦК та СП у частині випадків ігнорують запити компаній і не вносять дані в Оберіг. Тому Міністерству оборони слід забезпечити внесення такої інформації та запровадити належний контроль за внесенням відомостей про зарахування на спеціальний військовий облік і надання відстрочки заброньованим військовозобов’язаним, а також визначити процедуру повідомлення підприємствами про таку бездіяльність ТЦК та СП для оперативного виправлення ситуації та внесення необхідної інформації до реєстру.


11. Існує невизначеність з тим, який ТЦК та СП має вносити дані про спецоблік. Пропонуємо врегулювати це питання так, щоб підприємцям та їх співробітникам не треба було звертатися щодо тих самих військовозобов’язаних до різних ТЦК та СП, де з них вимагають проставлення відміток про постановку на спеціальний облік на витягах про бронювання. Це суттєво зменшить витрати часу як для підприємств, так і для співробітників ТЦК та СП і зробить процес більш ефективним для всіх його учасників.


12. Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних чи відмітка про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання згідно з постановою №560, не є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов’язаного про виклик до районного (міського) ТЦК. 


Ця норма потребує виключення з постанови, оскільки вона не стосується виконання громадянами обов’язку щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, передбаченого ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»


13. Слід унормувати, що уточнення персональних даних військовозобов’язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи може здійснюватись незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Проте медичний огляд військовозобов’язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби та оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період має здійснюватись ТЦК та СП, в яких вони перебувають на військовому обліку.


Джерело: Українська Рада Бізнесу

12

1574