Ст. 21 Кодексу законів про працю визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізособою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізособа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та / або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Законодавство України не забороняє оформлювати трудовi вiдносини з працiвником у вихiдний день
Роботодавці мають право самостiйно встановлювати iндивiдуальнi графiки роботи вiдповiдно до правил внутрiшнього трудового розпорядку та колективного договору.
Вихiднi днi можуть не збiгатися iз загальновстановленими календарними вихiдними днями.
Трудовий договiр може бути укладено в будь-який день тижня.
У наказi (розпорядженнi) обов'язково має бути зазначено конкретну дату початку роботи працiвника. Тобто, у разі призначення директора рішенням власника на посаду у неділю (вихідний день), у перший робочий день директор видає наказ про те, що він вступив на посаду з дати його призначення власником.
Джерело: Держпраці