Головний критерій вибору між цивільним та трудовим договором – це характер виконуваної роботи.
Якщо робота спрямована на досягнення конкретного результату і має разовий характер – це цивільно-правовий договір.
Цивільно-правовий договір можна укласти лише на конкретну задачу з чітким результатом. Приклади законного використання ЦПД:
- прибрати приміщення;
- поміняти паркет;
- скласти меблі;
- розробити вебсайт, та ін.
Якщо ж йдеться про постійний процес надання послуг або виконання функцій – необхідний трудовий договір.
Це фундаментальне розуміння допоможе уникнути помилок та штрафів
Категорично заборонено укладати ЦПД, коли робота являє собою безперервний процес надання послуг:
- касир;
- продавець;
- лікар;
- медсестра;
- бухгалтер, та ін.
Якщо не можна чітко сформулювати кінцевий результат роботи та термін його досягнення – це ознака того, що потрібен трудовий договір, а не ЦПД. Процесна робота завжди вимагає трудового оформлення.
Шукаєте перевірену кадрову інформацію? Наші довідники – завжди актуальні та оновлюються відповідно до законодавства
Отже, коли роботодавці прагнуть заощадити на податках, оформляючи працівників за цивільно-правовими договорами (ЦПД) замість трудових, це не завжди законно і може спричинити серйозні штрафи аж до 80 тисяч грн.
Джерело: Держпраці
Стаття на тему:
Коли ЦПД можуть визнати трудовим договором