Презентовано стандарт державної мови: обов’язковий для офіційних документів + словник
2 березня 2026 року презентовано перший в Україні стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності». Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, освіти, правничої та наукової літератури, а також у сфері урядування. Ознайомтесь з коротким словником безбарʼєрної лексики щодо працевлаштування – у новині
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України долучилося до презентації першого в Україні стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності», що відбулася 2 березня.
Стандарт унормовує недискримінаційну лексику та визначає терміни, які мають бути виведені з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів і є продовженням ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти та урядування, а також рекомендована для використання у медіа та публічних комунікаціях.
Стандарт спирається на людиноцентричний підхід, тобто фокусує визначення на людині, а не на її стані чи ознаці. Окремо акцентовано на потребі переосмислити терміни, які зводять людину лише до економічної ролі, зокрема «працездатність» і «безробітні».
Короткий словник безбарʼєрної лексики щодо працевлаштування передбачає такі терміни та визначення:
Поняття
Визначення
Людина, яка перебуває поза ринком праці
Людина працездатного віку, що не бере участі в оплачуваній трудовій діяльності та не шукає роботи, яка може потребувати відповідних умов або підтримки для забезпечення рівного доступу та участі в суспільному житті.
Людина, яка потребує працевлаштування з підтримкою
Людина, що через стан здоров’я чи життєві обставини може працювати на відкритому ринку праці, але потребує індивідуальної допомоги, адаптації або супроводу для успішної роботи та закріплення на робочому місці впродовж тривалого часу.
Людина з порушенням повсякденного функціонування
Людина, яка внаслідок стану здоров’я, травми, вікових змін чи соціальних бар’єрів потребує допомоги у виконанні щоденних дій: пересуванні, самообслуговуванні, навчанні, роботі, спілкуванні, соціальній активності, яка потребує відповідних умов або підтримки для забезпечення рівного доступу та участі в суспільному житті.
Допоміжні засоби (та технології)
Будь-які технічні, програмні вироби або вироби розумного пристосування, основною метою яких є поліпшення функціонування людини, підтримка її незалежності та добробуту, запобігання вторинним станам здоров’я, забезпечення рівних умов участі в суспільному житті.
Допоміжні засоби та методи підтримки
Комплекс технічних, педагогічних, інформаційних та організаційних рішень, що допомагають людині долати бар’єри в повсякденному житті, навчанні, роботі та комунікації.
Створення можливостей
Забезпечення в спільноті, суспільстві чи державі кожній людині незалежно від статі, віку, інвалідності, соціально-економічного статусу, етнічної належності чи інших факторів рівних можливостей для реалізації її здібностей, потреб і прав через доступ до освіти, роботи, медичних та соціальних послуг, а також до участі в громадському житті й ухваленні рішень, що впливають на її життя.
Рівність можливостей
Принцип, за якого кожна людина має гарантовану можливість у рівних умовах реалізувати свої здібності, права і прагнення, мати рівний доступ до всіх форм економічної, політичної, громадянської та соціальної участі без будь-яких бар’єрів та дискримінації.
Розумне пристосування
Індивідуальні технічні, технологічні й програмні модифікації та рішення, що усувають бар’єри для людей з інвалідністю, дозволяючи їм користуватися всіма правами та брати участь в житті суспільства на рівних умовах з іншими.
Соціальний супровід
Форма індивідуальної підтримки людини у взаємодії з установами, службами та соціальними системами, спрямована на забезпечення доступу до послуг, підвищення самостійності та залучення в суспільне життя.
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
