Обов’язки з охорони праці: чи можна покласти на кадровика

Законодавством передбачено обов’язок роботодавця щодо створення служби охорони праці на підприємстві. При цьому, є певні умови для її створення. Про те, на кого можна покласти обов’язки з охорони праці на підприємстві – далі в публікації

0

2625


Організаційні аспекти створення служби охорони праці


Вимогу про обов’язок роботодавця створити службу охорони праці на підприємстві містять ст. 15 Закону про охорону праці та п. 1.4 Положення про службу охорони праці.


Служба охорони праці створюється при чисельності працівників на підприємстві більше ніж 50 осіб.


Тобто, при кількості працівників від 51 особи повинна бути повна штатна одиниця спеціаліста (інженера) з охорони праці. Якщо на підприємстві до 50 працівників включно, то функції служби охорони праці можуть виконувати за сумісництвом особи, які пройшли відповідну підготовку.


На підприємстві з кількістю працівників менше ніж 20 осіб, для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Отже, законодавство встановлює нормативну кількість штатних посад СОП залежно від кількості працівників підприємства.

Вказані вимоги розповсюджуються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від виду діяльності та форми власності.


Кваліфікація та перелік завдань кадровика та інженера з охорони праці


Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.


Треба врахувати й те, що керівники та спеціалісти СОП за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Ця вимога визначена в ч. 5 ст. 15 Закону про охорону праці.


Отже, при складанні штатного розпису слід врахувати цей момент.


Тією ж ст. 15 Закону про охорону праці встановлено неможливість ліквідації служби охорони праці. Виняток – ліквідація самого підприємства/припинення використання найманої праці фізичною особою.


Для того, щоб розібратися в можливості покладення обов’язків з питань охорони праці на кадровика, треба спочатку розглянути кваліфікаційні характеристики обох посад.

Кадрову роботу зазвичай виконує інспектор з кадрів. Службу охорони праці представляє інженер з охорони праці.

Вимоги до кваліфікації зазначених посад встановлено у ДКХП. Випуск 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності.


Посада інспектора з кадрів належить до категорії «Фахівці», посада інженера з охорони праці – до категорії «Професіонали».


Якщо звернутися до переліку завдань та обов’язків цих двох посад, що містяться у ДКХП, то виявиться, що вони ні в чому не перетинаються, тобто не збігаються. Обидва спеціалісти ведуть документацію за своїм напрямком роботи (відповідно «Кадрове діловодство» та «Охорона праці») та подають звіти за встановленими формами. Робота за обома напрямками регулюється різними законами та нормативно-правовими актами.


Освіта кадровика та інженера/спеціаліста з охорони праці


Щодо кваліфікаційних вимог інспектора з кадрів, то він повинен мати базову або неповну вищу освіту відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст), наприклад, юридичну освіту. Кваліфікаційні вимоги інженера з охорони праці передбачають повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Інженер з охорони праці повинен мати вищу технічну освіту.

Але одного диплома про вищу технічну освіту для спеціаліста, який буде опікуватися питаннями охорони праці на підприємстві, замало.

Спеціаліст з охорони праці повинен пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці як посадова особа підприємства. Крім того, передбачено участь інженера з охорони праці в комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства. Отже, спеціаліст повинен пройти навчання і перевірку знань як із загальних (міжгалузевих) питань охорони праці, так і з нормативно-правових актів з охорони праці, знання яких він перевірятиме у працівників як член комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Крім того, знання нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких розповсюджуються на діяльність підприємства, необхідні спеціалісту для проведення контролю дотримання вимог безпеки в структурних підрозділах, оформлення приписів служби охорони праці щодо усунення виявлених невідповідностей вимогам безпеки.


Таке навчання та перевірка знань інженера з охорони праці проводиться під час прийняття на роботу та надалі один раз на три роки у відповідному навчальному центрі. Підстава – п. 5.2 Положення навчання та перевірку знань з охорони праці.


Але і це ще не все.


Фахівці служб охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати IV групу з електробезпеки. Така вимога встановлена в п. 1.3.2 розд. 1 Правил безпечної експлуатації електроустановок. Навчання і перевірку знань для присвоєння йому необхідної групи з електробезпеки спеціаліст також проходить у навчальному центрі.


Кадровик та спеціаліст з охорони праці взаємодіють між собою з деяких питань.

Наприклад, при прийомі на роботу працівник після оформлення відповідних документів у відділі кадрів направляється до служби охорони праці для проведення вступного інструктажу з питань охорони праці. Працівники за обома посадами входять до складу атестаційної комісії при проведенні на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці. Спеціаліст з охорони праці за потреби бере у кадровика персональні дані окремих працівників для оформлення локальних документів з охорони праці (наприклад, для оформлення документів з медичного огляду, документів з розслідування нещасного випадку на виробництві).

Вимоги до кандидатури працівника, якій займатиметься питаннями охорони праці


Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій і завдань, не передбачених Законом про охорону праці, Положенням про службу охорони праці та системою управління охороною праці на підприємстві. Таку заборону містить п. 5.5 Положення про службу охорони праці.


Щодо заборони покладення обов’язків кадровика на інженера з охорони праці, тут все зрозуміло. Пряму заборону щодо цього містить законодавство.


При прийнятті рішення відносно кандидатури працівника, якій займатиметься питаннями охорони праці на підприємстві, роботодавцю варто виходити, перш за все, з чисельності працівників на підприємстві (до 20, до 50 та понад 50 осіб). Чим більше працівників на підприємстві, тим більшим буде обсяг роботи у спеціаліста з охорони праці (це про роботу з людьми, оформлення періодичних документів та складання звітності).


Другий критерій – рівень та напрям освіти спеціаліста (враховуємо, що повинна бути вища технічна освіта). А для того, щоб спеціаліст здійснював свою діяльність на законних підставах, недостатньо тільки диплому. Як було зазначено вище, одразу після прийняття на роботу спеціаліст повинен бути направлений на навчання та перевірку знань загальних та галузевих нормативно-правових актів із питань охорони праці. Крім того, повинен отримати IV групу з електробезпеки як інспектуючий орган на підприємстві.


Якщо кадровик здобув вищу технічну освіту та має відповідний документ, теоретично він може бути направлений для проходження необхідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці до навчального центру. Та є одне «але». З практики на підприємствах як інспектор з кадрів, так й інженер з охорони праці мають суттєвий перелік щоденних завдань та обов’язків, частина яких обмежується чіткими дедлайнами (оформлення працівників на роботу, подання звітності, розслідування нещасного випадку на виробництві, підготовка до перевірки контролюючими органами тощо).

Отже, якщо роботодавець все ж таки вирішить покласти обов’язки з охорони праці на кадровика, який має вищу технічну освіту та пройшов відповідне навчання у навчальному центрі, то йому варто бути готовим до того, що ефективність спеціаліста, який буде вести обидва напрямки роботи, не буде достатньою в одному з них або в обох одразу.

Висновки


  1. Роботодавцю не варто покладати обов’язки з питань охорони праці на кадровика навіть, якщо у цього спеціаліста є вища технічна освіта.
  2. Краще доручити роботу з охорони праці кваліфікованому фахівцю з охорони праці, який отримав і вищу технічну освіту, і пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці для посадових осіб.


Нормативно-правове забезпечення


Закон про охорону праці – Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці».

Типове положення про службу охорони праці – Типове положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255.

Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці – Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

Правила безпечної експлуатації електроустановок – Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 № 4.


Джерело: kadroland.com

0

2625