Які документи потрібні для оцінювання повсякденного функціонування

1. Хто формує направлення
2. До якого лікаря звертатися
3. Коли людину направляють на оцінювання
4. Які документи можуть знадобитися
5. Довірена особа та уповноважений представник: у чому різниця
6. Що має містити документ, який додається до направлення
7. Актуальність медичних документів
8. Що не є обов’язковим для направлення
9. Що робити, якщо з’явилися нові документи
10. Якщо втрачено довідку МСЕК

Документи для оцінювання повсякденного функціонування потрібні, щоб експертна команда могла оцінити не лише діагноз, а й те, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя людини: пересування, самообслуговування, роботу, навчання, спілкування та інші щоденні дії.

У справі мають бути документи, які підтверджують особу, діагноз, перебіг захворювання або травми, результати лікування, обстежень і реабілітації, а також поточний стан людини.

Хто формує направлення

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує лікуючий лікар, який веде людину з основного захворювання, травми або стану, що є підставою для оцінювання. Саме цей лікар додає документи до направлення в електронній системі та обґрунтовує потребу в оцінюванні.

Направлення на оцінювання може бути сформоване:

1. лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги;
2. лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги;
3. головою військово-лікарської, медичної військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії – якщо за результатами проходження відповідної експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на оцінювання.

До якого лікаря звертатися

Направлення має оформити той лікар, який супроводжує лікування основного захворювання, травми або стану. Це може бути сімейний лікар, профільний амбулаторний спеціаліст або лікар стаціонару.

Якщо після консультації або стаціонарного лікування людині видали медичний висновок із рекомендацією пройти оцінювання, направлення має сформувати лікар, який надав таку рекомендацію. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря лише для оформлення направлення.

Виняток – якщо лікування завершено давно або немає доступу до закладу, де його проводили. У такому разі наявні документи можна передати іншому лікарю, який зможе оцінити ситуацію та сформувати направлення.

Якщо лікар не має достатньої спеціалізації для аналізу конкретного випадку, він може направити пацієнта до профільного спеціаліста для уточнення діагнозу або отримання додаткових висновків.

Коли людину направляють на оцінювання

Направлення формують, якщо є одна з підстав, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1338. Зокрема, це може бути:

1. настав строк повторного оцінювання або потрібно встановити інвалідність після досягнення дитиною з інвалідністю повноліття;
2. захворювання має стійкий або необоротний характер;
3. тимчасова непрацездатність триває безперервно 120 календарних днів;
4. тимчасова непрацездатність через те саме захворювання або стан тривала з перервами загалом 150 календарних днів протягом року;
5. людина хворіє на туберкульоз – через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від її безперервності;
6. людині проведено медичні інтервенції або встановлено діагнози, які є підставою для направлення на оцінювання;
7. потрібно встановити ступінь втрати професійної працездатності;
8. потрібно змінити причину інвалідності;
9. потрібно оновити рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації;
10. потрібно визначити медичні показання для забезпечення автомобілем особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю з 5 років і протипоказання до керування ним для особи з інвалідністю, зокрема для батьків або законних представників дитини з інвалідністю;
11. потрібно призначити допоміжні засоби реабілітації та/або медичні вироби;
12. потрібно встановити причинний зв’язок інвалідності з хворобами, перенесеними в дитинстві;
13. потрібно визначити потребу в постійному сторонньому догляді або інших соціальних послугах.

Також можуть подаватися документи для встановлення причинного зв’язку смерті людини з професійним захворюванням, трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Які документи можуть знадобитися

Для формування направлення людині потрібно надати лікарю документи, які підтверджують особу, стан здоров’я, перебіг лікування, а також додаткові обставини, якщо вони важливі для оцінювання.

Документи можна подати в паперовій формі – тоді їх відсканують у закладі охорони здоров’я під час формування направлення. Якщо документи вже є в електронному вигляді, їх можна передати лікарю одразу в електронній формі.

Документи, що посвідчують особу

Для формування направлення потрібен документ, що посвідчує особу. Це може бути:

1. паспорт громадянина України;
2. ID-картка;
3. реєстраційний номер облікової картки платника податків – РНОКПП;
4. інший офіційний документ, що посвідчує особу.

Якщо людина має ID-картку, окрему скан-копію РНОКПП можна не додавати, оскільки він зазначений на звороті документа.

Медичні документи

До направлення додаються медичні документи, які підтверджують діагноз, перебіг захворювання або травми, результати лікування, обстежень і реабілітації.

Це можуть бути:

1. консультаційні висновки;
2. виписки з амбулаторних або стаціонарних карт;
3. результати лабораторних і функціональних обстежень: УЗД, МРТ, КТ тощо;
4. медичні висновки про тимчасову непрацездатність – МВТН;
5. індивідуальна програма реабілітації – ІПР або індивідуальний реабілітаційний план – ІРП;
6. попередні довідки МСЕК.

Ці документи допомагають лікарю обґрунтувати направлення, а експертній команді – оцінити стан людини та його вплив на повсякденне функціонування.

Військово-облікові документи (за наявності)

Якщо людина має військово-облікові документи або вони стосуються її ситуації, їх також можна додати до направлення.

До таких документів належать:

1. військовий квиток чи посвідчення офіцера;
2. довідка про проходження військової служби або витяг з послужного списку;
3. довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;
4. тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
5. посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Документи для підтвердження причини інвалідності або зв’язку стану здоров’я з певними обставинами (за наявності)

Якщо для оцінювання потрібно підтвердити причину інвалідності або зв’язок стану здоров’я з певними обставинами, до справи додають відповідні документи.

Це можуть бути:

1. рішення військово-лікарської, медичної військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії, оформлені у встановленій формі;
2. свідоцтво про хворобу;
3. довідка військово-лікарської комісії зі встановленим причинно-наслідковим зв’язком;
4. витяг з протоколу засідання штатної ВЛК;
5. медичні документи, що підтверджують початок захворювання чи травми, перенесеної у дитячому віці;
6. документи, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
7. рішення суду або медичні документи у випадках, передбачених для учасників Другої світової війни.

Заяви (за потреби)

До справи також можуть бути додані заяви, якщо людина хоче скористатися відповідними правами під час оцінювання.

Зокрема:

1. заява про присутність під час розгляду справи експертною командою уповноваженого представника;
2. заява про бажання проводити аудіо- або відеофіксацію оцінювання.

Довірена особа та уповноважений представник: у чому різниця

Довірена особа та уповноважений представник – це різні ролі.

Довірена особа – це людина, з якою можна зв’язатися, якщо пацієнт не виходить на зв’язок. Якщо вказано її електронну пошту, вона також може отримати інформацію про дату, час і місце засідання.

Водночас довірена особа не має права бути присутньою на засіданні разом із пацієнтом лише на підставі того, що її контакти зазначені в системі.

Щоб під час оцінювання був присутній уповноважений представник, потрібно:

1. додати до направлення заяву пацієнта про участь уповноваженого представника;
2. заповнити в системі відповідні поля;
3. надати документи з даними представника;
4. надати документи, що підтверджують його повноваження.

Документами, що підтверджують повноваження, можуть бути:

1. для законного представника – документи, що підтверджують законне представництво;
2. для представника за довіреністю – довіреність;
3. для адвоката – документи, що підтверджують його повноваження;
4. для залученого лікаря, фахівця з реабілітації, соціального працівника чи фахівця із супроводу ветеранів – документ, що підтверджує відповідну кваліфікацію або перебування на посаді.

Що має містити документ, який додається до направлення

Кожен документ має містити достатньо інформації, щоб експертна команда могла зрозуміти, хто його видав, коли, кому саме і яку інформацію він підтверджує.

У документі мають бути зазначені:

1. повне найменування закладу охорони здоров’я та його код за ЄДРПОУ;
2. дата видачі документа;
3. прізвище, ім’я, по батькові за наявності та дата народження пацієнта;
4. діагноз або опис стану органів чи систем;
5. прізвище, ім’я, по батькові за наявності та посада відповідальної особи, яка видала документ.

Скановані документи засвідчуються підписом і печаткою – за наявності. Для записів з електронної системи охорони здоров’я має бути електронне позначення часу їх вивантаження. За технічної можливості результати обстежень і документи вносяться до ЕСОЗ.

Актуальність медичних документів

Актуальність медичних документів оцінює лікар залежно від діагнозу, перебігу захворювання або травми, стану людини та мети оцінювання. Не потрібно самостійно повторно проходити всі обстеження без медичної потреби.

Документи мають відображати стан людини, з яким її направляють на оцінювання. Дослідження, що фіксують структурні або тривалі зміни в організмі, зазвичай залишаються актуальними довше. Це, наприклад, МРТ, КТ, рентген, ендоскопічні дослідження, біопсія та інші подібні обстеження.

Динамічні аналізи можуть швидше втрачати актуальність, оскільки їхні показники змінюються залежно від стану людини на момент обстеження. Це можуть бути аналізи крові, сечі, калу, слини та інші лабораторні показники.

Строки актуальності таких документів визначає лікар. Якщо стан людини суттєво не змінився, структурні дослідження часто можуть залишатися актуальними до року, а лабораторні аналізи – кілька місяців. Але остаточне рішення залежить від конкретного випадку.

Що не є обов’язковим для направлення

Для направлення на оцінювання не потрібно збирати документи, які не стосуються поточного стану людини або мети оцінювання.

Зокрема, не є обов’язковими:

1. висновки обласних або регіональних спеціалістів;
2. направлення або витяг з лікарсько-консультативної комісії;
3. окрема письмова згода на обробку персональних даних;
4. трудова книжка;
5. рапорти або листи з військової частини чи ТЦК та СП;
6. виписка зі стаціонару, якщо стан підтверджується висновком профільного спеціаліста або іншими актуальними медичними документами;
7. документи про захворювання, перенесені багато років тому, якщо вони не стосуються поточного стану людини або мети оцінювання;
8. кольорові скан-копії документів, якщо колір не має діагностичного значення.

Що робити, якщо з’явилися нові документи

Якщо після формування направлення з’явилися нові медичні документи – результати обстежень, консультаційні висновки, виписки або інші дані, які уточнюють стан здоров’я, – їх можна додати до справи до ухвалення рішення експертною командою.

Для цього людині варто звернутися до адміністратора закладу охорони здоров’я, де проводиться оцінювання, із проханням долучити документи до справи. Також ці документи можна надати експертній команді під час очного оцінювання.

Якщо втрачено довідку МСЕК

Якщо людина втратила довідку МСЕК, вона може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з проханням надати копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Джерело: МОЗ

Статті та консультації на тему:

Працівники з інвалідністю: які документи потрібні роботодавцю

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: які роботодавці (не)виконують

Норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю за ІІ квартал: з урахуванням всіх змін