Заява на звільнення з відкритою датою: наслідки для роботодавця

1. Чому заява з відкритою датою є небезпечною
2. Що може встановити почеркознавча експертиза
3. Коли експертиза встановила, що заяву писав не працівник
4. Коли працівник підписав заяву, але дати вписала інша особа
5. Якими можуть бути наслідки для роботодавця
6. Заява з відкритою датою як «останнє попередження»

Чому заява з відкритою датою є небезпечною

Всі чудово розуміють, що звільнення має відбуватися на підставі реального та добровільного волевиявлення працівника.

Якщо працівник написав заяву під час прийняття на роботу або згодом, а дату її складання і дату звільнення в потрібний момент зазначила інша особа, говорити про належне волевиявлення працівника на припинення трудового договору не можна.

Оскаржуючи звільнення, працівник може посилатися, зокрема, на те, що:

1. заяву його змусили написати під час працевлаштування;
2. на момент написання заяви він не мав наміру звільнятися;
3. дату складання заяви та дату звільнення він не зазначав;
4. підпис або весь текст заяви виконала інша особа.

Перевірити такі твердження може судова почеркознавча експертиза в рамках цивільного, кримінального або іншого процесу.

Що може встановити почеркознавча експертиза

Поширена помилка роботодавця — вважати, що наявність на заяві підпису працівника автоматично підтверджує законність звільнення.

Експертиза може встановити:

1. чи належить працівнику підпис на заяві;
2. хто виконав основний текст заяви;
3. чи одна особа написала текст, дату складання заяви та дату звільнення;
4. чи були окремі реквізити документа (наприклад, дата) дописані іншою особою;

Навіть якщо текст заяви і підпис належать працівнику, дописана іншою особою дата може свідчити про відсутність волевиявлення працівника звільнитися саме цього дня.

Коли експертиза встановила, що заяву писав не працівник

Показовою є справа Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ № 201/2708/22 від 04.10.2023.

Працівника звільнили за власним бажанням, однак він заперечував, що подавав відповідну заяву. Під час розгляду справи провели судову почеркознавчу експертизу у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Експерт установив, що:

1. рукописний текст заяви виконаний не працівником, а іншою особою;
2. підпис від імені працівника виконаний не ним, а іншою особою;
3. ознак того, що працівник навмисно змінив свій почерк, не виявлено.

Суд також установив, що заяву про звільнення, яка була предметом експертизи, працівник не писав. При цьому електронної заяви, яку він нібито надіслав роботодавцю через Telegram, в оригіналі не було.

Отже, самого посилання роботодавця на заяву або її електронну копію недостатньо. У разі спору потрібно довести, що заява справді надійшла від працівника і відображала його намір припинити трудові відносини.

Коли працівник підписав заяву, але дати вписала інша особа

Ще більш цікавою є справа Покровського районного суду м. Кривого Рогу № 212/1405/22, адже з тексту рішення нам відомо також про кримінальне провадження щодо підроблення документів.

Працівник стверджував, що одночасно із заявою про прийняття на роботу посадові особи підприємства змусили його написати заяву про звільнення. За його словами, дату складання заяви та дату звільнення він не зазначав. Згодом працівник отримав поштою наказ про звільнення за ст. 38 КЗпП.

За заявою працівника до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесли відомості про можливе підроблення посадовими особами підприємства заяви про звільнення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Судово-почеркознавча експертиза встановила: підпис на заяві належить працівнику, проте дату складання заяви та дату, з якої його потрібно звільнити, зазначила інша особа.

Суд також звернув увагу на додаткові обставини:

1. дата реєстрації заяви в канцелярії передувала даті її складання;
2. на дату, зазначену в заяві, працівник перебував на лікарняному;
3. працівник заперечував наявність наміру звільнятися.

У результаті наказ про звільнення визнали незаконним, працівника поновили на роботі, а з підприємства стягнули 154 275,84 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також судові витрати.

Питання кримінальної відповідальності в межах цієї статті детально не досліджуватимемо. Зазначимо лише, що санкція цієї статті передбачає, зокрема, обмеження волі на строк до двох років.

Якими можуть бути наслідки для роботодавця

Якщо працівник доведе, що не подавав заяву про звільнення або не зазначав у ній відповідної дати, суд може:

1. визнати наказ про звільнення незаконним;
2. поновити працівника на роботі;
3. стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
4. покласти на роботодавця судові витрати;
5. стягнути витрати працівника на професійну правничу допомогу.

Не можна виключати й подання працівником скарги до Держпраці та проведення на її підставі заходу державного нагляду (контролю). За його результатами до підприємства, яке незаконно звільнило працівника, можуть застосувати фінансові санкції за статтею 265 КЗпП, а винних посадових осіб — притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 41 КУпАП.

Заява з відкритою датою як «останнє попередження»

Не будемо заперечувати: працівники бувають різні. Іноді людина недобросовісно виконує свої обов’язки, провокує конфлікти з колегами чи керівництвом або створює інші проблеми для роботодавця. Водночас роботодавець поки не готовий її звільнити й хоче дати можливість виправити ситуацію.

У таких випадках працівника іноді просять написати заяву про звільнення з відкритою датою. Для роботодавця це своєрідне «останнє китайське попередження» та спосіб дати зрозуміти: якщо проблеми повторяться, трудові відносини можуть бути припинені.

Проте дуже радимо не пускати таку заяву в хід. Її використання може створити роботодавцю значно більше проблем, ніж присутність у штаті недобросовісного чи конфліктного працівника. Замість швидкого розв’язання кадрової проблеми роботодавець ризикує отримати судовий спір, поновлення працівника на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, перевірку Держпраці та навіть кримінальне провадження.

Висновки

1. Заява про звільнення з відкритою датою — не спосіб захистити роботодавця, а джерело додаткових ризиків.
2. Почеркознавча експертиза може встановити не лише належність підпису, а й те, хто зазначив дату складання заяви та дату звільнення.
3. Навіть власноруч підписана працівником заява не врятує роботодавця, якщо окремі її реквізити дописала інша особа.

Шаблони та зразки документів:

Заява про звільнення за власним бажанням (ч. 3 ст. 38 КЗпП)

Мінікурси на тему:

Звільнення за власним бажанням без відпрацювання двох тижнів: коли це можливо

Припинення трудових відносин: покроковий алгоритм дій для роботодавця

Запис про звільнення: правила внесення, (не)проставляння печатки та підпису

Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: що вигідніше працівнику, а що – роботодавцю

Статті та консультації на тему:

Помилкове звільнення працівника: як виправити ситуацію та уникнути судових витрат

Звільнення у разі закінчення строку трудового договору

Працівник не з’явився в день звільнення: як кадровику уникнути наслідків

Звільнення в останній день щорічної відпустки: як оформити

Звільнення під час лікарняного чи відпустки: правила та нюанси

Звільнення відсутнього працівника: яку підставу краще вибрати

Звільнення через систематичне невиконання обов’язків або трудової дисципліни: правила та нюанси

Працівник постійно запізнюється: коли його можна звільнити

Звільнення в останній день відпустки: коли підписувати наказ

Чи можна заяву на звільнення подати Новою поштою