Звільнення за власним бажанням без відпрацювання двох тижнів: коли це можливо

1. Два тижні – це строк попередження про звільнення, а не відпрацювання
2. Чи можна відкликати заяву про звільнення за власним бажанням
3. Коли працівник може звільнитися раніше двох тижнів
4. Чи можна звільнити працівника «день у день» без поважної причини
5. Порушення роботодавцем трудового законодавства та звільнення без двох тижнів
6. Звільнення без двотижневого попередження під час воєнного стану
7. Як звільнитися зі строкового трудового договору
8. Як рахувати двотижневий строк при звільненні
9. Яку дату зазначати у наказі про звільнення
10. Висновки

Два тижні – це строк попередження про звільнення, а не відпрацювання

Звільнення за власним бажанням – одна з найпоширеніших підстав припинення трудового договору. Проте багато хто й досі помилково вважає, що після подання заяви працівник зобов'язаний відпрацювати два тижні.

Насправді ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) вимагає від працівника, який бажає розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні.

Двотижневий строк потрібен роботодавцю, щоб знайти нового працівника та, за потреби, організувати передачу справ. Водночас працівник у цей період може перебувати у відпустці або на лікарняному.

Увага! Йдеться про звільнення за власним бажанням працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором. Для припинення строкового трудового договору діють окремі правила

Чи можна відкликати заяву про звільнення за власним бажанням

Якщо працівник передумав звільнятися протягом двотижневого строку, він має право відкликати свою заяву. Бажано зробити це письмово.

Після цього роботодавець уже не може звільнити його за власним бажанням. Виняток – коли на місце працівника вже запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не можна відмовити в укладенні трудового договору, зокрема в порядку переведення з іншого підприємства.

Якщо двотижневий строк минув, а працівник продовжує працювати та не наполягає на звільненні, роботодавець не вправі звільнити його на підставі раніше поданої заяви, крім зазначеного вище винятку. Це прямо передбачено ст. 38 КЗпП.

Коли працівник може звільнитися раніше двох тижнів

Працівник може просити припинити трудові відносини раніше, ніж сплине двотижневий строк. У такому разі кадровику потрібно визначити, чи є для цього законні підстави.

Стаття 38 КЗпП визначає, що роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, якщо продовження роботи неможливе через поважні причини.

До таких причин належать, зокрема:

1. переїзд на нове місце проживання;
2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
3. вступ до закладу освіти;
4. неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком;
5. вагітність;
6. догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
7. догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
8. вихід на пенсію;
9. прийняття на роботу за конкурсом.

Водночас перелік поважних причин не є вичерпним. Якщо працівник посилається на інші обставини, роботодавець оцінює, чи можна визнати їх поважними. Щоб уникнути спорів, орієнтовний перелік таких причин бажано закріпити, наприклад, у правилах внутрішнього трудового розпорядку.

На практиці це означає: якщо працівник зазначає в заяві «прошу звільнити мене завтра у зв'язку з переїздом», роботодавець не має підстав вимагати дотримання двотижневого строку попередження або відмовляти у звільненні в зазначений працівником день.

Бажано, щоб поважна причина була підтверджена документально. Наприклад, для підтвердження вступу до закладу освіти може бути надано документ про зарахування, для переїзду – документи про реєстрацію за новим місцем або квитки, для стану здоров'я – відповідний медичний висновок.

Чи можна звільнити працівника «день у день» без поважної причини

За відсутності поважної причини працівника також можна звільнити раніше двотижневого строку, якщо роботодавець не заперечує.

При цьому підстава звільнення не змінюється. Це залишається звільненням за власним бажанням за ст. 38 КЗпП, а не припиненням трудового договору за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП.

Сторони лише домовляються про скорочення строку письмового попередження.

Наприклад, у заяві працівник може зазначити:

Керівник погоджує зазначену дату своєю резолюцією.

Такий підхід наведено і в постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 487/2212/22: за відсутності поважних причин сторони можуть погодити дату звільнення в межах двотижневого строку. У такому разі дата визначається домовленістю сторін і не повинна змінюватися односторонньо.

Порушення роботодавцем трудового законодавства та звільнення без двох тижнів

Ще одна підстава для звільнення у визначений працівником строк передбачена ч. 3 ст. 38 КЗпП.

Працівник має право звільнитися у строк, зазначений у заяві, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору або чинив мобінг, чи не вживав заходів щодо його припинення. Для мобінгу закон прямо передбачає підтвердження судовим рішенням, що набрало законної сили.

Звільнення без двотижневого попередження під час воєнного стану

Окремі правила діють під час воєнного стану.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) працівник може розірвати трудовий договір у строк, зазначений у заяві, у зв'язку з веденням бойових дій у районі, де розташоване підприємство, та існуванням загрози для його життя і здоров'я.

Це правило не застосовується у випадках примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Як звільнитися зі строкового трудового договору

Розглянуте правило про двотижневе попередження стосується трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Для строкового трудового договору застосовується ст. 39 КЗпП.

Працівник загалом може вимагати дострокового розірвання строкового трудового договору, зокрема, у разі хвороби чи інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Як рахувати двотижневий строк при звільненні

Щоб правильно обчислити двотижневий строк, потрібно орієнтуватися не на дату, яку працівник зазначив у заяві, а на день фактичного отримання заяви роботодавцем. Відлік починається з наступного дня після отримання заяви.

Якщо працівник надсилає заяву поштою, днем її отримання вважається дата вручення листа роботодавцю, зазначена у поштовому повідомленні.

Варто також нагадати, що відповідно до ст. 241-1 КЗпП строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Яку дату зазначати у наказі про звільнення

У наказі про припинення трудового договору та, за потреби, у трудовій книжці зазначають саме дату звільнення.

Тому використовувати прийменник «з» перед датою неправильно. Наприклад, слід писати:

І навпаки, не слід писати: «Звільнити з 24 серпня 2026 року».

Правила внесення запису про звільнення до трудової книжки визначає п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58).

Якщо дата звільнення припадає на вихідний день, у документах зазначають саме визначену дату звільнення. У такому разі роботодавцю доцільно завчасно оформити наказ, провести остаточний розрахунок, видати копію наказу та письмове повідомлення про нараховані й виплачені суми, а на вимогу працівника – внести запис до трудової книжки.

Висновки

1. Два тижні при звільненні за власним бажанням – це строк письмового попередження роботодавця, а не обов'язкове «відпрацювання».
2. Працівник може звільнитися раніше двотижневого строку за наявності поважної причини, у разі порушення роботодавцем трудового законодавства, у передбачених Законом № 2136 випадках, а також за домовленістю з роботодавцем.
3. Якщо поважної причини немає, але роботодавець погоджується на більш ранню дату, працівника можна звільнити навіть у день подання заяви. Підставою при цьому залишається ст. 38 КЗпП.
4. Двотижневий строк обчислюється з наступного дня після фактичного отримання роботодавцем заяви про звільнення.

Тетяна ШОЛКОВА, редакторка kadroland

Шаблони та зразки документів:

Заява про звільнення за власним бажанням

Наказ про звільнення за власним бажанням

Заява про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом

Наказ про звільнення за власним бажанням працівника з роботи за сумісництвом

Заява про звільнення за власним бажанням із поважної причини

Зразок наказу про звільнення за власним бажанням з копією та відміткою про отримання

Наказ про звільнення за власним бажанням в зв'язку з переїздом

Заява про звільнення за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14 віку

Наказ про звільнення за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку

Заява про звільнення за власним бажанням через бойові дії без відпрацювання 2 тижнів

Наказ про звільнення за власним бажанням через бойові дії без відпрацювання 2 тижнів

Заява про звільнення за власним бажанням в зв'язку з переїздом

Заява про звільнення директора за власним бажанням

Наказ про звільнення строковика за власним бажанням із поважної причини

Наказ про звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію

Мінікурси на тему:

Припинення трудових відносин: покроковий алгоритм дій для роботодавця

Звільнення та призначення директора ТОВ: рішення власників і кадрове оформлення

Запис про звільнення: правила внесення, (не)проставляння печатки та підпису

Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: що вигідніше працівнику, а що – роботодавцю

Звільнення у відпустці: (не)стандартні ситуації

Статті та консультації на тему:

Звільнення за угодою сторін працівника з роботи за сумісництвом: заява + наказ

Помилкове звільнення працівника: як виправити ситуацію та уникнути судових витрат

Зміна істотних умов праці: звільняємо згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Звільнення у разі закінчення строку трудового договору

Працівник не з’явився в день звільнення: як кадровику уникнути наслідків

Наказ про звільнення у зв'язку з встановленням невідповідності працівника займаній посаді протягом строку випробування

Звільнення під час лікарняного чи відпустки: правила та нюанси

Звільнення в останній день щорічної відпустки: як оформити

Звільнення через систематичне невиконання обов’язків або трудової дисципліни: правила та нюанси

Звільнення відсутнього працівника: яку підставу краще вибрати