У межах реформи соціального страхування Мінсоцполітики працюватиме над впровадженням наступних змін:
- Соціальна підтримка людини розпочинатиметься вже з моменту виявлення мультидисциплінарною командою в лікарні потреби особи у додатковій підтримці (соціальній, фінансовій, адаптації робочого місця тощо). До складу такої команди, крім лікарів , входять соціальний працівник, ерготерапевт, протезист, фізичний терапевт, психолог та інші спеціалісти.
Завдяки цифровим обмінам між електронними системами охорони здоровʼя та соціальної сфери, оцінка потреб людини в соціальній допомозі запускатиметься одразу після формування лікарем електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН).
При цьому для того, щоб отримати кваліфіковану і комплексну підтримку держави протягом всього періоду хвороби і реабілітації, людині не потрібен жоден додатковий «статус» (зокрема, особи з інвалідністю). Фахівець з соціальної роботи одразу проконсультує таку людину щодо всіх видів підтримки від держави і допоможе їх отримати. У разі потреби, людина буде забезпечена необхідними додатковими засобами реабілітації (протези, ортези, спеціальні меблі, крісла колісні, милиці тощо), ліками, соціальними послугами (наприклад, послуга «догляд вдома»). Наразі це можливе тільки ПІСЛЯ отримання статусу інвалідності. Така допомога та супровід будуть максимально цифровізовані, не потрібно буде «бігати по кабінетах» і стояти в чергах.
- Реабілітація здійснюватиметься лише за потреби, і не буде обов'язковою.
Потребу в медичній реабілітації, як і раніше, визначатиме лікар. Відбуватиметься вона під супроводом фахівців мультидисциплінарної реабілітаційної команди, до якої також входитиме соціальний працівник.
- За необхідності термін проходження реабілітації подовжується до 1 року (сьогодні – до 4х місяців). Весь цей час держава буде надавати людині всю необхідну, зокрема фінансову, підтримку.
Наразі допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачується лише на період до 120 днів хвороби. А після завершення періоду тимчасової непрацездатності роботодавець має право звільнити людину і тим самим позбавити її фінансової підтримки. Однак часто відновлення людини може потребувати набагато більшого часу.
Після реалізації реформи отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не буде прив’язаним до встановлення статусу інвалідності, а встановлюватиметься на строк реабілітації. Реабілітація ж, за потреби, зможе тривати до року.
- Після завершення лікування та реабілітації буде здійснюватись Оцінка працездатності.
Оцінка працездатності ніяк не прив'язана до статусу інвалідності і не є його умовою. Як і раніше, інвалідність оцінюватиметься на медичному боці.
Оцінка працездатності – один з етапів на шляху повернення людини до активного життя. Вона відбувається деперсоналізовано. Заповнюючи спеціальний опитувальник, людина надає інформацію про свої фізичні можливості або обмеження, середовище, оточення та інші фактори. Проаналізувавши ці дані дистанційно, фахівець з оцінки працездатності сформує Висновок про працездатність.
Якщо людина відновила здоров'я, вона зможе повернутися до роботи, звичного життя, і отримувати власний дохід. Але якщо людина відновилась не повністю і працездатність її обмежена, – держава забезпечить необхідні виплати на рівні, що компенсує втрачений дохід.
- Передбачається збільшення страхових виплат, для осіб із повною втратою працездатності ці виплати суттєво зростуть.
Звертаємо увагу, що:
- Статус інвалідності залишається. Для тих, хто уже зараз має статус інвалідності, нічого не змінюється.
- Всі пільги для осіб з інвалідністю зберігаються.
- Після реформування статус інвалідності і далі надаватиме право особі на соціальні послуги, реабілітацію, пільги та підтримку в працевлаштуванні.
Реформа не передбачає зменшення жодних виплат чи соціальних гарантій. А навпаки, збільшить підтримку тих, хто не може працювати і самостійно себе забезпечувати. Для таких осіб виплати зростуть.
Джерело: Урядовий портал