Відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Спосіб компенсації працівнику роботи у вихідні дні (надання інших вихідних днів чи підвищеної оплати) визначається за згодою сторін трудового договору, про що в наказі про залучення працівника до роботи у зазначені дні роботодавцем має бути прямо обумовлено про конкретний спосіб компенсації працівникові роботи у такі дні.
Порядок обліку робочого часу працівників визначено наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу у вихідний робляться на підставі документів, оформлених належним чином.
Так, на підставі наказу про надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі можна зробити відмітку «ІН» – інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. Тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.
Загальна норма тривалості робочого часу залишається незмінною, незалежно від того, на який місяць припадає день відпочинку. Змінюватися можуть лише:
- графік роботи окремого працівника;
- розрахунок його заробітної плати.
Джерело: лист Мінекономіки від 25.12.2024 №4701-05/93342-09
Ось довідник, що стане Вам у нагоді:
В постійних пошуках довідкової інформації? Тоді мерщій до розділу Довідники! Бібліотека довідників постійно доповнюється, а головне, що тут вся інформація відповідає всім нормам чинного законодавства!