Роботодавець не може з власної ініціативи звільнити одиноку матір

У Держпраці послалися на ст. 184 КЗпП, згідно з якою, звільнення одиноких матерів, котрі мають дитину з інвалідністю, з ініціативи роботодавця не допускається

Чи можна звільнити з роботи жінку, яка має дитину з інвалідністю, під час дії воєнного стану?

Інспектори Держпраці послалися на ст. 184 КЗпП, згідно з якою, звільнення одиноких матерів, котрі мають дитину з інвалідністю, з ініціативи роботодавця не допускається. Зауважимо, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.


Крім того, з ініціативи роботодавця не допускається звільнення, зокрема:


  1. вагітних жінок;
  2. жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку);
  3. одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років.
Виняток – повна ліквідація підприємства, установи чи організації, проте в такому випадку жінка обов’язково має бути працевлаштована (ст. 184 КЗпП)

Підстави для розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця визначені в ст. 40 і 41 КЗпП. Звільнення працівників за іншими підставами не підпадає під дію ст. 184 КЗпП.


Визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»:

Одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама

Джерело: Держпраці