Чи має право роботодавець при звільненні працівника утримати невитрачений і своєчасно не повернений аванс, виданий на службове відрядження?
У Держпраці роз'яснили, що відповідно до вимог ст. 127 Кодексу законів про пацю (далі – КЗпП), якщо працівник не оскаржує підстав і розміру відрахування, то із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, вони можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця для:
- повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
- повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
- погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
- на господарські потреби.
Щоб швидко впоратися зі складними обчисленнями та розрахунками, скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!
У цих випадках роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Ст. 128 КЗпП передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Крім цього, ст. 129 КЗпП заборонено відраховувати кошти з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.
Отже, без заяви працівника та відповідного наказу (розпорядження) роботодавець не має права із розрахункових коштів утримати невикористаний та своєчасно не повернений аванс, який був виданий на службове відрядження
Джерело: Держпраці