Матеріальна відповідальність працівника: що закон дозволяє роботодавцю, а що – ні

У Держпраці роз’яснили, як правильно притягати працівників до матеріальної відповідальності і які дії роботодавця є незаконними


В магазині, у відділі де я працюю під час інвентаризації виявили товари з кінцевим строком придатності, терміни зберігання яких минули. Керівництво вимагає від працівників відділу оплатити товар до кінця дня. Тим, хто не оплатить, погрожують звільненням. Чи законно це?

У Держпраці пояснили, що дії посадових осіб роботодавця не забезпечують дотримання гарантій при покладанні матеріальної відповідальності на працівників, що встановлені законодавством про працю і є незаконними.


Згідно зі статтею 130 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Хочете почути думку експерта саме щодо вашого випадку? Можливість поставити запитання лектору – це як мініконсультація у зручному форматі. І кількість звернень не обмежена!

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.


Роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження дорученого їм майна (стаття 131 КЗпП).


Обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника покладається на роботодавця. Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП.

Порядок покриття шкоди працівником визначений ст. 136 КЗпП

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.


Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.


Погроза звільненням, якщо ви не заплатите за товари, терміни зберігання яких минули, є формою тиску. Звільнення працівника за ініціативою роботодавця має чіткі підстави, передбачені статтями 40, 41 КЗпП.

Незгода працівника оплатити вартість товарів, терміни зберігання яких минули, не є законною підставою для його звільнення

Примус працівника і відшкодування ним вартості матеріальних цінностей (притягнення до матеріальної відповідальності) без законних підстав, незаконне звільнення працівника з роботи може бути кваліфіковане як грубе порушення законодавства про працю, за яке передбачена кримінальна відповідальність (ст. 172 Кримінального кодексу України).


Джерело: Держпраці


Стаття на тему:


Матеріальна відповідальність працівників: види та обмеження

Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇