- Подвійна відповідальність: облік мешканців та працівників
- Новий виклик для міст: запровадження персонально-первинного обліку
- Картки первинного обліку: заповнення за аналогією
- Делегування у старостинські округи: єдність і централізація
- Звіряння даних: трикутник взаємодії
- Контроль, а не перевірка
- Суміжні функції: реєстрація проживання та актів цивільного стану
Подвійна відповідальність: облік мешканців та працівників
Унікальність роботи виконавчих комітетів сільських, селищних і міських рад полягає в тому, що вони ведуть одночасно два види військового обліку:
- персонально-первинний облік: облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території відповідної громади. По суті, ОМС стає першою інстанцією, яка фіксує військово-облікові дані людини за місцем її проживання;
- персональний облік: облік працівників органу ОМС. Тут все так само як і у будь-якого підприємства, установи чи організації.
Ця подвійна функція вимагає від відповідальних за військовий облік осіб високого рівня організованості та чіткого розмежування процесів.
Далі ми зупинимося саме на персонально-первинному обліку. А про персональний облік ви можете знайти безліч матеріалів у нас на платформі.
Новий виклик для міст: запровадження персонально-первинного обліку
Мабуть, однією з найбільш фундаментальних змін, запроваджених оновленим законодавством, стала ліквідація норми, яка до 2024 року звільняла виконавчі органи міських рад від ведення персонально-первинного обліку у тих містах, де розташовані ТЦК та СП.
Раніше вважалося, що вести окремий вид військового обліку в містах, де розташовані ТЦК, недоцільно. Проте тепер цей обов'язок покладено на всі без винятку органи місцевого самоврядування (відбулися зміни до ст. 34 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», а також до п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок № 1487). Щоправда, в Правилах військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487), залишилася згадка про те, що:
призовники, військовозобов’язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад
Для багатьох міст це стало безпрецедентним викликом, адже фактично йдеться про необхідність створення з нуля величезної бази даних та цілої системи її супроводу. Це вимагає значних ресурсів: виділення штату, обладнання робочих місць, розробки внутрішніх процедур та налагодження взаємодії з ТЦК в абсолютно новому форматі. Незважаючи на складність, цей крок є стратегічно необхідним для побудови єдиного та повного державного реєстру військовозобов'язаних, усунення «білих плям» та забезпечення рівномірного навантаження на всю систему військового обліку в країні.
Картки первинного обліку: заповнення за аналогією
Одним з практичних питань ОМС є заповнення карток первинного обліку. Порядок №1487 затверджує їх форму, але, на відміну від Списків персонального обліку, не містить детальної інструкції щодо їх заповнення. Фахівці на місцях змушені керуватися загальними принципами та аналогією з іншими обліковими документами. Це питання потребує додаткових методичних роз'яснень на державному рівні.
Ставте ваші запитання у коментарях під статтею і ми обов’язково дамо на них відповіді у подальших наших матеріалах
Делегування у старостинські округи: єдність і централізація
У великих територіальних громадах часто виникає питання делегування повноважень з ведення військового обліку на старостинські округи. Тут важливо дотримуватися кількох юридичних принципів.
Перший. Відповідальна особа за ведення військового обліку призначається на рівні усієї територіальної громади. Це забезпечує єдність підходів та унеможливлює різночитання норм.
Другий. Керівництво та контроль за роботою в старостинських округах здійснюється централізовано з виконавчого комітету. Подання звітів та повідомлень до Р(М)ТЦК відбувається централізовано від імені всієї громади, а не від кожного старостату окремо. Також звіряння з відповідним Р(М)ТЦК повинно плануватися на рівні органу місцевого самоврядування, а не окремо за кожен старостинський округ.
Третій. Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, повинна розраховуватися відповідно до норм Порядку №1487, виходячи із загальної кількості призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що проживають на території всієї громади (а не окремо за кожен старостинський округ).
Звіряння даних: трикутник взаємодії
Якість військового обліку залежить від його актуальності. Тому ключовим процесом є регулярне звіряння даних. Виконавчі органи ОМС проводять цю процедуру не лише у звичному форматі «рада – ТЦК та СП» чи «рада – військовозобов'язаний». Існує третій, не менш важливий напрямок: звіряння карток первинного обліку з даними підприємств, установ та організацій, що розташовані на території громади. Це дозволяє створити комплексну та достовірну картину наявного людського резерву, виявляти розбіжності та оперативно їх усувати.
Контроль, а не перевірка
Законодавство покладає на ОМС функцію контролю за станом ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях комунальної форми власності, що знаходяться на їхній території.
Важливо розуміти різницю:
Перевірка – це офіційний захід, який проводять Р(М)ТЦК та СП та інші органи військового управління, а також державні органи, за затвердженим планом.
Контроль з боку ОМС – це постійний процес, який включає інформування, надання методичної допомоги, а також моніторинг дотримання вимог Порядку №1487. Це скоріше партнерська робота задля спільної мети, а не каральна функція. Також серед завдань персонально-первинного обліку визначено постійний контроль за виконанням призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку.
Крім того, не слід забувати й про організацію перевірок стану військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері управління ОМС, або підпорядковуються ним. Варто зауважити, що функцію контролю за станом військового обліку, як і організацію роботи з бронювання, Порядок №1487 покладає безпосередньо на мобілізаційні підрозділи, у тому числі й в органах місцевого самоврядування.
Суміжні функції: реєстрація проживання та актів цивільного стану
Робота з військового обліку тісно переплітається з іншими повноваженнями ОМС.
Як орган реєстрації місця проживання, виконавчий комітет зобов’язаний перевіряти наявність військово-облікових документів у громадян при реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання та надсилати відповідні повідомлення до Р(М)ТЦК та СП, а також повідомляти про місце проживання призовників, військовозобов’язаних та резервістів на запити ТЦК.
Як орган державної реєстрації актів цивільного стану, у разі зміни прізвища, імені, по батькові, одруження, розлучення чи смерті військовозобов'язаного, рада у 7-денний строк орган ОМС повідомляє про це відповідний Р(М)ТЦК та СП для внесення змін до облікових даних.
Таким чином, виконавчі органи місцевих рад є фундаментом системи військового обліку в Україні. Від їхньої щоденної, кропіткої та відповідальної роботи безпосередньо залежить мобілізаційна готовність та обороноздатність нашої держави.
Роман ХАРДЕЛЬ, старший викладач Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Статті на тему:
Зміна прізвища військовозобов’язаною жінкою: чи потрібно йти до ТЦК
Коли переходити на нову форму списків (додаток 5 до Порядку №1487) і що про це думає ТЦК
Працівника виключено з військового обліку: як діяти