У зв’язку із введенням воєнного стану порядок надання відпусток не змінився – щорічні основні відпустки мають і надалі надаватись згідно з графіком відпусток, який діє на підприємстві.
Виняток! Роботодавець може відмовити, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)
Це визначено ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №216).
Отже, у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Тобто роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів.
Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця
Тому працівникам, тривалість щорічної основної відпустки яких складає більше ніж 24 календарних дні, наприклад, особам з інвалідністю чи педагогічним працівникам, може бути надано за рішенням роботодавця таку відпустку повної тривалості.
Як діяти, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, а роботодавець надає тільки 24 кл.дн.?
У такому випадку для працівника можливі наступні варіанти:
- надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
- невикористані дні відпустки надають згодом за домовленістю з роботодавцем у період дії воєнного стану;
- виплачується компенсація при звільненні.
Навчайся без зусиль: в транспорті, вдома, в обідню перерву. Розділ Відео – завжди під рукою!
Відпустка без збереження заробітної плати
Наразі існує два варіанта так званої воєнної відпустки без збереження заробітної плати (відпустки за свій рахунок). Одна надається на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), а інша – на підставі ч. 4 ст. 12 Закону №2136.
Відмінності між цими відпустками:
Особливістю надання відпусток без збереження заробітної плати є те, що вони надаються тільки за бажанням працівника. Тому будь-яке примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю
Інші види відпусток
Як і раніше, працівник має право протягом періоду воєнного стану на щорічні додаткові, соціальні, навчальні та інші відпустки тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки.
Наприклад, якщо працівник чи працівниця, має двох або більше дітей віком до 15 років, чи статус одинокої матері, батька, то їм має і надалі надаватись щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів за їх заявою.
Якщо працівник виїхав на більш безпечну територію України чи за кордон, яким видом відпустки слід скористатись?
- Щорічною основною відпусткою. Наприклад, якщо працівник має право на щорічну основну відпустку згідно графіку відпусток, або ж якщо це не шкодить виробничому процесу на підприємстві та роботодавець не проти, то він може перенести відпустку працівника на інший необхідний для працівника період (не обов’язково). Перелік категорій працівників, яким щорічні відпустки за бажанням надаються в зручний час, наведено у ст. 10 Закону про відпустки. Бажання таких працівників щодо вибору часу відпустки мають бути враховані роботодавцем і після затвердження графіку.
- Відпусткою без збереження заробітної плати на підставі частини 1 статті 26 Закону про відпустки (надається за домовленістю між працівником та роботодавцем на період воєнного стану).
- Відпусткою без збереження заробітної плати на підставі частини 4 статті 12 Закону №2136 (надається в обов’язкову порядку за заявою працівника, але не більше ніж на 90 календарних днів протягом дії воєнного стану).
Однак у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Джерело: ГО «Трудові ініціативи»