
Обставини справи
Працівник Укрзалізниці у 2024 році звернувся до суду і вимагав:
- скасувати наказ про призупинення трудового договору з 01.04.2022;
- стягнути ≈ 2 млн грн середнього заробітку за «вимушений прогул».
Аргументував це тим, що призупинення можливе лише за абсолютної неможливості надати і виконувати роботу. А роботу можна було організувати, зокрема дистанційно.
Що зробив роботодавець:
- спочатку був простій (і його оплачували);
- з 01.04.2022 – призупинення трудового договору (ст. 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ, далі – Закон №2136);
- 19.04.2022 – повідомлення у Viber;
- відповідь працівника: «Ок»
- у розрахункових листках – код призупинення і 0 грн зарплати;
- у 2024 – звільнення у зв’язку із закінченням строку договору.
Що сказали суди:
Призупинення було незаконним, адже роботодавець не довів «абсолютну неможливість» надати / виконувати роботу (ст. 13 Закону №2136, практика ВС). Але працівник програв справу, бо пропустив строк звернення до суду:
- 3 місяці з моменту, коли дізнався або мав дізнатися (ст. 233 Кодексу законів про працю);
- суд визнав, що він знав про призупинення ще 19.04.2022 (повідомлення у Viber + його відповідь на повідомлення – «Ок» + відсутність зарплати);
- навіть з урахуванням COVID-продовження строків – звернувся запізно.
Верховний Суд касаційну скаргу відхилив, рішення залишив без змін (Постанова ВС від 09.01.2026 у справі №751/4083/24).
Важливо! Viber – допустимий доказ, якщо можна встановити:
- хто писав;
- кому;
- що саме;
- коли;
- якщо це підтверджується іншими доказами.
Висновки
Для працівників:
- можна виграти «по суті», але програти через строки.
- відсутність зарплати – це сигнал діяти, а не чекати.
Для роботодавців / HR:
- призупинення – лише за реальної неможливості роботи.
- месенджери – це потенційні докази.
- розрахункові листки теж «говорять» у суді.
Джерело: трудові нотатки Ганни Лисенко




















