«Резерв+»: як подати запит на відстрочку від мобілізації та скільки чекати рішення
Оформити відстрочку від мобілізації онлайн можна без відвідування ЦНАП і без подання паперових документів – через застосунок «Резерв+». Система самостійно перевіряє необхідні дані в державних реєстрах, а користувачу потрібно лише обрати підставу та підтвердити інформацію. Як подати запит на відстрочку в «Резерв+», хто може скористатися онлайн-оформленням та скільки часу триває розгляд заявки – далі
Нагадаємо, на сьогодні, щоб оформити відстрочку від мобілізації не потрібно йти до ТЦК.
Це можна зробити через будь-який ЦНАП, подавши пакет документів відповідно до підстави для отримання відстрочки. Перелік документів, необхідних для оформлення відстрочки, передбаченийдодатком 5 доПорядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУвід 16.05.2024 №560.
А також – оформити через застосунок «Резерв+». Для цього ніяких документів подавати не потрібно, адже програма не приймає їх, а «шукає» необхідну інформацію в реєстрах.
Тож, щоб оформити відстрочку через «Резерв+» необхідно:
Натиснути іконку «...» поруч із ПІБ на головній сторінці «Резерв ID».
Заявку буде опрацьовано протягом 48 годин з моменту подачі
Зауважимо, що подати новий запит до моменту опрацювання попередньої заявки – неможливо.
Наразі в «Резерв+» оформити відстрочку можуть:
громадяни з інвалідністю;
студенти, аспіранти та докторанти – які здобувають освіту і навчання послідовно;
багатодітні батьки – військовозобов'язані, які мають від трьох неповнолітніх дітей в одному шлюбі. Наразі у тестовому режимі – від різних шлюбів. Деталі – тут;
сімʼя захисника або захисниці з дитиною – якщо чоловік або дружина служать у війську, а дитині не виповнилось 18 років;
людина з тимчасовою непридатністю – якщо у реєстрі «Оберіг» є рішення ВЛК про тимчасову непридатність;
особи, що мають дружину / чоловіка з інвалідністю І / ІІ групи;
батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
батько або мати, які самостійно виховують дитину до 18 років;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти;
особи, що мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи.
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
