25-річного працівника можуть мобілізувати раніше, ніж роботодавець встигне оформити бронювання

До 25 років чоловіка зі статусом призовника зазвичай не можна забронювати, а після досягнення 25-річного віку він стає військовозобов’язаним і потенційно може бути мобілізований. При цьому бронювання не виникає автоматично: право на відстрочку з’являється лише після фактичного оформлення бронювання та внесення відповідного запису до реєстру «Оберіг».

Як пише «Судово-юридична газета», на практиці це створює для працівників і роботодавців своєрідне «юридичне вікно ризику», коли зміна військово-облікового статусу може відбутися швидше, ніж підприємство встигне оформити бронювання.

Чому працівника до 25 років не завжди можна забронювати

Бронювання відповідно до статті 25 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюється на військовозобов’язаних.

Водночас чоловіки до 25 років переважно перебувають на військовому обліку призовників. Тому роботодавець не може оформити їм бронювання, а подана через «Дію» заява може бути автоматично відхилена.

Водночас окремі чоловіки віком до 25 років можуть мати статус військовозобов’язаних. Зокрема, це стосується тих, хто проходив військову кафедру, строкову службу або раніше був визнаний «обмежено придатним». Таких працівників уже можна бронювати, але водночас вони можуть підлягати мобілізації на загальних підставах.

Таким чином, одна особа до 25 років може не підлягати мобілізації, але не мати можливості оформити бронювання, тоді як інша особа такого ж віку вже може бути заброньована через наявність статусу військовозобов’язаного.

Що відбувається у день 25-річчя: Судова практика

Окремі ризики виникають у момент переходу з обліку призовників на облік військовозобов’язаних.

Показовою є справа №560/1437/26, яку розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд. Працівник підприємства, яке було визнане критично важливим для економіки України в особливий період, працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт і перебував на військовому обліку як призовник. 25 років йому виповнювалося 27 жовтня 2025 року. Ще 24 жовтня підприємство спробувало забронювати працівника через «Дію», однак система відмовила, оскільки він мав статус «Призовник».

Тим часом ТЦК та СП виписав йому повістку на уточнення даних на 27 жовтня – день 25-річчя.

Працівник у цей період перебував на лікарняному та завчасно повідомив про це ТЦК, надіславши письмову заяву і медичні документи. Проте вже 28 жовтня до реєстру «Оберіг» внесли відомості про порушення правил військового обліку та оголосили його в розшук. Наступного дня підприємство повторно спробувало оформити бронювання. Цього разу система відмовила вже з іншої причини – «Особа перебуває в розшуку».

8 грудня 2025 року працівника дорогою на роботу затримали працівники ТЦК, доставили до ТЦК та СП, де його визнали придатним за результатами ВЛК і того ж дня мобілізували. Суд відмовив у скасуванні наказу про призов. Суд зазначив, що право на відстрочку у зв’язку з бронюванням виникає не з моменту подання роботодавцем заяви, а лише після фактичного оформлення бронювання, підтвердженого відповідним записом у реєстрі «Оберіг».

Оскільки обидві спроби підприємства забронювати працівника завершилися відмовами, на момент призову оформленої відстрочки він не мав. Суд також послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої право на відстрочку може бути реалізоване лише до моменту набуття особою статусу військовослужбовця. Після зарахування до списків особового складу військової частини процедура призову вважається незворотною.

Ще один показовий випадок описаний у справі №560/2291/26. Чоловіка затримали 5 лютого 2026 року, коли йому було 24 роки, як призовника. За наведеними у справі обставинами, його примусово утримували в ТЦК до наступного дня – 6 лютого, коли йому виповнилося 25 років. Того ж дня чоловіка визнали придатним за результатами ВЛК та мобілізували.

Суд також не скасував призов, зазначивши, що на дату видання наказу про призов чоловік уже досяг 25 років, став військовозобов’язаним і не мав оформленої відстрочки.

Показовою є і справа №380/9897/24. Чоловіка мобілізували у віці 20 років. У 2022 році його визнали обмежено придатним, а після повторної ВЛК у травні 2024 року – придатним. Після цього ТЦК оформив його призов. Львівський окружний адміністративний суд визнав такі дії законними.

Ще одна справа – №160/24108/25, яку розглядав Третій апеляційний адміністративний суд. Помічник судді після досягнення 25 років особисто прибув до ТЦК для зміни статусу з призовника на військовозобов’язаного, щоб надалі реалізувати право на бронювання.

Суд навіть звертався до ТЦК з проханням надати час для завершення процедури бронювання. Однак чоловіка визнали придатним за результатами ВЛК і мобілізували того ж дня.

Суд визнав такі дії законними.Ключовий висновок суду: намір скористатися правом на бронювання, клопотання роботодавця або проходження відповідної процедури самі по собі не створюють відстрочки від мобілізації.

Захист виникає лише після фактичного оформлення бронювання у встановленому порядку

У чому проблема для роботодавців

Наведені судові рішення показують, що найбільший ризик виникає не просто через досягнення працівником 25 років, а через розрив у часі між зміною його військово-облікового статусу та фактичним оформленням бронювання.

До 25 років працівник зі статусом призовника може бути захищений від мобілізації, але водночас роботодавець не може забронювати його у звичайному порядку.

Після досягнення 25 років працівник переходить до категорії військовозобов’язаних і може отримати право на бронювання. Однак саме право на бронювання ще не означає наявності відстрочки.

Якщо в цей момент у реєстрі виникнуть проблеми, наприклад відомості про порушення військового обліку або розшук, система може відмовити у бронюванні. А якщо працівника мобілізують до фактичного оформлення бронювання, судова практика виходить із того, що після набуття статусу військовослужбовця скасувати призов уже неможливо.

На думку авторів матеріалу «Судово-юридичної газети», вирішенням проблеми міг би стати законодавчий механізм перехідного періоду після досягнення 25 років. За такого підходу працівника критично важливого підприємства не мобілізували б до завершення процедури зміни військово-облікового статусу та розгляду питання про бронювання.

Окремо потребує врегулювання ситуація чоловіків 23 – 24 років, які не підлягають мобілізації, але є необхідними працівниками критично важливих підприємств і водночас не можуть бути заброньовані через статус призовника.

Джерело: sud.ua

Схожі публікації:

23 – 24 роки: не можна виїхати, але й не можна забронювати – Міноборони та Мінекономіки пояснили ситуацію