Накопичені дні щорічної відпустки: чи є ризик втрати у 2024 році 

На кожному підприємстві є працівники, які з будь-яких причин не скористалися правом на щорічну відпустку. Це може бути і 10, і 100 і навіть 200 невикористаних календарних днів. Причини різні. Проте слід пам’ятати, що законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на щорічні відпустки, відповідно право на залишок невикористаних днів щорічної відпустки за попередні робочі роки, також не втрачається. Докладніше про це – далі в публікації

0

873


Види «незгораючих» відпусток


Отже, у трудовому законодавстві немає визначення строку давності, по завершенню якого втрачається право на щорічні відпустки.


Перш за все, мова йде про всі види щорічних відпусток – основну, за шкідливість та особливий характер праці та інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, зокрема, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, за стаж служби в органах місцевого самоврядування.


Соцвідпустки на дітей не має у даному переліку, оскільки вона не належить до щорічних, хоча і має особливість не «згорати» та у разі невикористання переходити на наступний календарний рік.

Тобто, не зважаючи на те, за скільки робочих років і у якій кількості у працівника накопичилися дні щорічної відпустки, право на них, за чинним трудовим законодавством, він не втрачає

Під час трудових відносин працівник повинен взяти такі дні днями відпочинку, або, у разі невикористання під час звільнення, отримати грошову компенсацію.


Використання накопичених залишків відпусток


Накопичені дні щорічної відпустки можна надати у 2024 році. І перший, найпростіший варіант – використати накопичені за минулі роки залишки щорічної відпустки. Їх можна взяти одночасно зі щорічною основною відпусткою за поточний робочий рік, або окремо.


При цьому слід дотримуватися принципу послідовності: спочатку надаються дні щорічної відпустки за попередні робочі роки у хронологічному порядку, а потім уже – за поточний робочий рік.


Слід звернути увагу, що під час дії воєнного стану застосовується норма ст. 12 спеціального Закону № 2136. Нею, зокрема, передбачено, що в умовах дії воєнного стану роботодавець, при наданні щорічної основної відпустки, може обмежити її тривалість, надаючи не більше 24 календарних днів за поточний робочий рік.


А невикористані дні щорічної основної відпустки надати після припинення або скасування воєнного стану. До того ж надатися вони можуть за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати.


Проте ця норма не є обов’язковою для застосування. Застосовувати її, або ні – рішення приймає роботодавець. Але, враховуючи усі її недоліки, реалізовувати на практиці таку норму ризиковано. 

Приклад. За робочий рік з 12 грудня 2023 року по 11 грудня 2024 року працівник хоче використати 24 календарні дні щорічної основної відпустки та 5 днів невикористаних залишків щорічної основної відпустки за минулий робочий рік з 12 грудня 2022 року по 11 грудня 2023 року
В цій ситуації працівник, лише за погодженням з роботодавцем, може протягом робочого року одночасно зі щорічною, або окремо, використати 5 днів залишку відпустки, тобто загалом – 29 календарних днів 

Обмеження у наданні щорічної основної відпустки працівнику тривалістю не більше 24 календарних днів та надання залишку щорічної основної відпустки понад 24 календарні дні за поточний робочий рік «без збереження зарплати», у цьому випадку роботодавець застосувати не може, оскільки залишки щорічної відпустки надаються за минулий робочий рік і не сумуються у загальну тривалість щорічної відпустки за поточний робочий рік.


Роботодавець може прийняти рішення застосувати обмеження виключно щодо надання щорічної основної відпустки за поточний робочий рік, а в цьому випадку вона не перевищує 24 календарних днів.


Крім того, у період дії воєнного стану роботодавець також може, але не зобов’язаний, відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки, що також передбачено спеціальним Законом № 2136.


Надання відпустки у вихідні дні


Буває так, що працівник, маючи накопичені залишки щорічної основної відпустки, навпаки, не бажає її використовувати. Проте тут вихід також є: вихідні дні – суботу та неділю, можна оформити як дні для відпочинку.


Законодавство не містить прямої заборони надавати відпустку працівникам лише у вихідні дні. Річ у тому, що у ст. 5 Закону про відпустки визначено, що щорічні відпустки надаються у календарних днях. Тобто, щорічна відпустка може надаватися працівникові у будь-який календарний день, у тому числі в суботу та неділю.

Проте тут варто пам’ятати про ще одне правило: одна із частин щорічної відпустки за робочий рік має бути не менше 14 календарних днів

Поєднання двох правил в одне дає наступний результат: працівник може за згодою із роботодавцем поділити щорічну відпустку так, щоб її використання прийшлося виключно на вихідні для нього дні. Проте це можливо за умови, що працівник за цей робочий рік використає неподільну частину щорічної відпустки у 14 або більше календарних днів.


Виплата грошової компенсації без звільнення


Другий спосіб, передбачений законодавством, позбутися накопичених днів щорічної відпустки – це виплатити за них грошову компенсацію без звільнення.


Це можливо за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної основної та додаткових відпусток не повинна бути менше, ніж 24 календарних дні. По суті йдеться про заміну частини щорічної відпустки грошима.


Тобто роботодавець, за бажанням працівника, має право видати наказ про виплату грошової компенсації за частину щорічної відпустки (без звільнення) у випадку, якщо на момент видання такого наказу працівник уже використав 24 або більше календарних днів (одноразово або частинами, але у підсумку має бути не менше ніж 24 календарні дні) щорічної відпустки за відповідний робочий рік.


Тоді за решту днів щорічної відпустки, належних за той самий робочий рік, що й використані 24 або більше календарні дні щорічної відпустки, працівнику за його заявою виплачується грошова компенсація. 

Приклад. Працівник, як особа з інвалідністю II групи, за робочий рік має право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів, 27 з яких використав у вигляді днів відпочинку
Невикористані залишки щорічної основної відпустки – 3 календарні дні працівник має право взяти у вигляді компенсації без звільнення, оскільки, обов’язкові 24 календарні дні щорічної основної відпустки вже використав

Компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні


У ст. 24 Закону про відпустки визначено: «У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи». 


Така ж норма передбачена і спеціальним Законом № 2136


Тобто, роботодавець зобов’язаний навіть під час воєнного стану при звільненні працівника виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. Для цього не потрібна заява або інше погодження із працівником. 

До того ж скрутне фінансове становище підприємства також не може бути підставою для відмови працівнику у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей

У наказі про звільнення обов’язково прописують кількість днів щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей, які підлягають грошовій компенсації при звільненні, якщо вони є.


З 1 лютого 2024 року через зміни у Порядку № 100 у наказі про звільнення потрібно показати кількість невикористаних днів щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей, право на які виникло до 31 грудня 2023 року (включно), й окремо – право на які виникло з 1 січня 2024 року й до дати звільнення (включно). Такий підхід спростить розрахунки для бухгалтера.


До речі, оприлюднений на сайті Об’єднання профспілок проєкт Трудового кодексу, який передбачає апгрейд трудового законодавства, не визначає норми про «згорання» накопичених днів щорічних відпусток та містить умову про виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.


Зміни у грошовій компенсації при звільненні передбачені для соцвідпусток на дітей. Проте вони не будуть застосовуватися до днів соцвідпустки на дітей, які накопичені до трудової реформи.


Компенсації працівникам держорганів 


Є категорія працівників, які у 2024 році будуть мати певні особливості щодо компенсації щорічних відпусток. Це працівники державних органів.


У ст. 33 Закону про Держбюджет-2024 установлено, що у 2024 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року. 


На думку НАДС «<…> останнім відпрацьованим робочим роком<…> може бути робочий рік державного службовця 2023-2024.


У разі невикористання працівником держоргану таких відпусток, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які набув право за останній відпрацьований робочий рік. 


Тобто усім працівникам держорганів мають бути надані днями відпочину щорічні відпустки за 2023-2024 робочий рік. У разі невикористання днів щорічної відпустки за цей робочий рік до кінця 2024 року, працівникам держорганів апріорі має бути виплачена грошова компенсація.


Висновки


  1. Працівники мають право на всі накопичені дні щорічних відпусток та можуть ними скористатися – чи то у вигляді днів відпочинку, чи грошової компенсації, яка можлива навіть без звільнення, за умови дотримання певних правил.  
  2. Варто враховувати воєнні обмеження із використання щорічної відпустки, які застосовуються виключно за рішенням роботодавця і не носять обов’язковий характер.  
  3. У разі звільнення працівнику має бути виплачена грошова компенсація за усі невикористані на дату звільнення дні щорічної відпустки.  


Нормативно-правове забезпечення


Закон про відпустки – Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». 

Закон № 2136 – Закон України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 

Закон про Держбюджет-2024 – Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 

Порядок №100 – Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. 


Джерело: kadroland.com

0

873