
Військовий облік
10.08.2026
Обов’язковий військовий облік і мобілізація жінок без дітей: в Україні пропонують нові правила
В КМУ зареєстрували одразу кілька петицій щодо зміни правил військового обов’язку жінок. Серед пропозицій – мобілізація працездатних жінок без дітей, обов’язковий військовий облік та призов жінок на рівних засадах із чоловіками

- Військовий обов’язок пропонують поширити на працездатних жінок без дітей
- Для чоловіків і жінок хочуть встановити однакові основні правила мобілізації
- Вік, здоров’я та потреби ЗСУ пропонують враховувати під час призову
- Жінок відповідного віку пропонують поставити на обов’язковий військовий облік
- Призов жінок пропонують зробити обов’язковим, але з урахуванням визначених законом критеріїв
- Для жінок також пропонують передбачити військову підготовку та навчання
Як розповіли в Судово-юридичній газеті, в Україні пропонують суттєво змінити підхід до військового обов’язку жінок під час мобілізації.
Автори петицій аргументують свої пропозиції, зокрема, необхідністю більш рівномірного розподілу навантаження, пов’язаного із захистом держави, та посилаються на конституційні принципи рівності громадян і захисту України.
При цьому пропозиції у трьох зверненнях відрізняються:
- одна стосується саме працездатних жінок без дітей,
- друга – встановлення рівного військового обов’язку для чоловіків і жінок загалом,
- третя – обов’язкового військового обліку жінок та їх призову під час мобілізації на рівних засадах із чоловіками.
Військовий обов’язок пропонують поширити на працездатних жінок без дітей
В петиції від 10.08.2026 №41/010515-26еп пропонується розглянути можливість поширення військового обов’язку на працездатних жінок, які не мають дітей.
Автор звернення посилається на статтю 65 Конституції України, відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.
Свою пропозицію автор пояснює тим, що протягом війни основний тягар військової служби несуть чоловіки. У тексті зазначається, що сотні тисяч військовослужбовців перебувають на фронті, багато з них загинули або отримали тяжкі поранення, а мільйони чоловіків обмежені у праві вільного пересування та перебувають під ризиком мобілізації.
Водночас окремо автор звернення зупиняється на жінках, які виховують дітей. На його думку, держава обґрунтовано надає таким жінкам особливий захист, оскільки вони виконують важливу місію, пов’язану з народженням, вихованням дітей та забезпеченням майбутнього України.
Тому для жінок, які виховують дітей, пропонується й надалі зберігати відповідні гарантії та захист.
Інший підхід автор пропонує застосовувати до жінок, які дітей не мають. У зверненні зазначається, що зараз вони не підлягають загальній мобілізації на таких самих умовах, як чоловіки, і водночас не виконують обов’язків, пов’язаних із доглядом та вихованням дітей, які держава враховує при наданні відповідних гарантій.
З огляду на це пропонується внести зміни до законодавства та поширити військовий обов’язок на працездатних жінок, які не мають дітей. Водночас це не пропонується робити без винятків. Автор зазначає, що відповідні правила не повинні поширюватися на жінок, які мають медичні або інші передбачені законом підстави для відстрочки.
На думку автора петиції, таке рішення сприятиме «більш справедливому розподілу обов’язків із захисту держави», дозволить збільшити мобілізаційний ресурс та реалізувати конституційний принцип, відповідно до якого захист України є обов’язком громадян.
Кабінет Міністрів та Верховну Раду закликають опрацювати відповідні законодавчі зміни.
Для чоловіків і жінок хочуть встановити однакові основні правила мобілізації
Інша пропозиція передбачає значно ширший підхід і не обмежується жінками, які не мають дітей. У петиції від 10.08.2026 №41/010534-26еп «Запровадити рівний військовий обов’язок для чоловіків і жінок України під час мобілізації» пропонується встановити рівні засади виконання військового обов’язку громадянами чоловічої та жіночої статі.
Автор звернення зазначає, що в умовах збройної агресії РФ питання «справедливого та рівного розподілу обов’язку із захисту держави» є одним із ключових питань національної безпеки.
Також він посилається на положення Конституції України щодо рівності громадян перед законом та обов’язку захищати Вітчизну, незалежність і територіальну цілісність України.
На думку автора, чинне законодавство передбачає різні підходи до військового обов’язку чоловіків і жінок. У зверненні зазначається, що основний мобілізаційний ресурс «фактично формується переважно за рахунок чоловіків», тоді як для жінок не встановлено аналогічного загального обов’язку проходити військову службу під час мобілізації.
Автор вважає, що в умовах тривалої війни держава повинна забезпечити «максимально справедливий та рівний розподіл обов’язків із захисту України між громадянами незалежно від статі».
Вік, здоров’я та потреби ЗСУ пропонують враховувати під час призову
Для реалізації такого підходу пропонується ініціювати внесення до Верховної Ради законодавчих змін, спрямованих на встановлення рівного військового обов’язку для чоловіків і жінок.
Зокрема, автор пропонує передбачити можливість призову на військову службу під час мобілізації як чоловіків, так і жінок на рівних засадах.
При цьому призов, відповідно до запропонованого підходу, має здійснюватися не автоматично, а з урахуванням низки критеріїв:
- віку;
- стану здоров’я;
- військово-облікової спеціальності;
- потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Також пропонується встановити однакові основні критерії військового обліку, придатності та мобілізаційного призову для чоловіків і жінок відповідного віку.
Окремо автор наголошує на необхідності законодавчих гарантій для людей, які мають об’єктивні підстави для відстрочки від призову. Такі гарантії, за його задумом, повинні застосовуватися незалежно від статі.
Крім того, під час мобілізації пропонується розподіляти обов’язок із захисту держави між громадянами «на принципах рівності, справедливості та відповідно до реальних потреб оборони України».
Автор петиції вважає, що під час повномасштабної війни захист України має бути спільним обов’язком громадян, а законодавство має передбачати «справедливий та недискримінаційний підхід» до його виконання.
Жінок відповідного віку пропонують поставити на обов’язковий військовий облік
Ще одна ініціатива стосується не лише мобілізації, а й безпосередньо військового обліку жінок.
У петиції від 10.08.2026 №41/010536-26еп пропонується запровадити обов’язковий військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації жінок на рівних умовах із чоловіками.
Автор звернення виходить із того, що в умовах повномасштабної збройної агресії питання захисту держави та розподілу обов’язків щодо оборони країни має стосуватися всіх громадян.
У тексті петиції зазначається, що чинна система мобілізації передбачає переважне залучення до військової служби чоловіків, тоді як жінки значною мірою долучаються до оборони держави на добровільних засадах.
На думку автора, в умовах тривалої війни та значного навантаження на військовослужбовців необхідно забезпечити рівний підхід до виконання конституційного обов’язку щодо захисту України.
Тому Кабінету Міністрів пропонується насамперед розглянути питання щодо запровадження обов’язкового військового обліку жінок відповідного віку на законодавчо визначених умовах.
Призов жінок пропонують зробити обов’язковим, але з урахуванням визначених законом критеріїв
Наступним кроком автор пропонує розробити та внести до Верховної Ради законодавчі зміни, які передбачатимуть можливість та обов’язковість призову громадянок України на військову службу під час мобілізації на рівних засадах із чоловіками.
При цьому мають враховуватися стан здоров’я, вік та інші визначені законодавством критерії.
Також пропонується передбачити однакові принципи визначення військового обов’язку для чоловіків і жінок, якщо вони належать до відповідних категорій військовозобов’язаних.
Окремою пропозицією є забезпечення «справедливого та пропорційного розподілу обов’язку щодо захисту держави між громадянами незалежно від статі».
Для жінок також пропонують передбачити військову підготовку та навчання
Третя ініціатива передбачає ще один елемент – створення механізмів підготовки жінок до виконання військового обов’язку.
Зокрема, автор пропонує передбачити військову підготовку жінок та проходження ними відповідного навчання.
На його думку, запровадження такого підходу відповідало б принципу рівності громадян перед законом та дозволило б забезпечити «більш справедливий розподіл навантаження, пов’язаного із захистом України в умовах воєнного стану».
Кабінет Міністрів закликають розглянути відповідні пропозиції та ініціювати необхідні законодавчі зміни.
Водночас наразі йдеться саме про пропозиції, викладені авторами електронних петицій. Їх реєстрація сама по собі не змінює правил військового обліку чи мобілізації та не означає автоматичного запровадження описаних авторами механізмів
Зазначимо, що ці петиції з’явилися на сайті Кабміну 10.08.2026 і вже після обід керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму telegram-каналі написав, що ніякої жіночої мобілізації не планується, так само як не планується жодних змін щодо батьків трьох дітей (йдеться про резонансну петицію, про яку ми розповідали – тут).
Джерело: sud.ua, Андрій Коваленко
Статті на тему:
Військовий облік жінок у 2026 році
Військовий облік та прийняття на роботу військовозобов'язаних жінок
Схожі публікації:
Багатодітні батьки можуть втратити право на відстрочку: що відомо станом на 06.08.2026
✨ Маєте кадрове питання? AI-Консультант допоможе знайти відповідь швидко та зручно
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Військовий облік
26.09.2026
Як отримати ВОД, якщо немає «Резерв+», а є кнопковий телефон: алгоритм і ризики
Немає «Резерв+», а телефон кнопковий? Це не означає, що військовозобов’язаний залишився без можливості отримати електронний ВОД. Розбираємося, коли ще можна користуватися старим паперовим ВОД, де взяти електронний документ без «Резерв+» та що робити, якщо людина не користується навіть порталом Дія.

Звільнення
25.09.2026
Звільнення за угодою сторін: не треба відпрацьовувати 2 тижні, але є важлива умова
Звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП не потребує ані двотижневого відпрацювання, ані попередження про звільнення. Працівник і роботодавець можуть домовитися про конкретну дату припинення трудового договору. Як правильно зафіксувати домовленість та що зазначити в наказі про звільнення – далі

Електронний кабінет
25.09.2026
У «Резерв+» тепер можна увійти через «Дію»
Користувачам «Резерв+» став доступний ще один спосіб авторизації — через «Дія.Підпис». Для входу потрібно оновити застосунок «Резерв+», обрати «Увійти через Дію» та підтвердити авторизацію в застосунку «Дія». Пояснюємо, як скористатися новою функцією

Робочий час
25.09.2026
Чи може роботодавець сам встановити неповний робочий час: що каже ст. 56 КЗпП
Неповний робочий день або тиждень за загальним правилом встановлюють за угодою працівника і роботодавця. Тож чи може роботодавець запровадити неповний робочий час в односторонньому порядку? У Держпраці нагадали вимоги ст. 56 КЗпП

Умови праці
25.09.2026
Не треба повідомляти за 2 місяці про зміну істотних умов праці: але є граничний строк
Двомісячне попередження про зміну істотних умов праці – загальне правило КЗпП, але не під час воєнного стану роботодавець може змінювати істотні умови праці за спеціальними правилами. Коли працівник має бути повідомлений про нові умови – роз’яснення ФПУ з посиланням на закон

Особливі працівники
25.09.2026
Строк дії витягу про інвалідність: до якої дати він чинний
До якої дати вважається дійсним витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо в ньому зазначена лише дата повторного оцінювання (п. 17.1.9)? Чи можна вважати цю дату кінцевим терміном встановленої інвалідності? Чи існує інший принцип визначення такої дати? Якими нормативними документами це регулюється?

Мобілізовані / Добровольці ТРО
25.09.2026
Мобілізація – не відпустка «за власний рахунок»: як показати працівника у звітності, щоб не отримати запит від Держпраці
Держпраці може зацікавитися, чому за працівником зберігаються трудові відносини, але зарплата у звітності – нульова. Особливо якщо мобілізованого помилково показали як такого, хто перебуває у відпустці без збереження зарплати. Як правильно відобразити мобілізованого працівника у звітності та що саме зазначати у Додатку 1 – у роз’ясненні

Звітність
25.09.2026
До 9 листопада роботодавці мають відзвітувати про норматив 4% за новою формою: з 25.09.2026 Наказ №453 чинний
25 вересня 2026 року набрала чинності нова форма Звіту про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Наказ Мінфіну від 25.08.2026 № 453 офіційно опублікований. Тож, звіти за І, ІІ та ІІІ квартали 2026 року потрібно подати до 9 листопада включно

Бронювання
25.09.2026
Чи може заброньований переоформити бронювання на іншу відстрочку та навпаки: роз'яснення Міноборони
З кінця липня 2026 року військовозобов'язані, які вже мають чинну відстрочку від призову під час мобілізації, можуть переоформити її за іншою підставою. Однак виникає питання: чи поширюється ця можливість на заброньованих військовозобов'язаних? Міноборони надало роз'яснення щодо застосування пунктів 56 та 58 Порядку №560

Військовий облік
25.09.2026
Зразок наказу про оповіщення працівників щодо виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Розпорядження ТЦК про виклик працівників: роботодавець має видати наказ про оповіщення, довести його до відома працівників під підпис та забезпечити їх прибуття до ТЦК. Порядок дій роботодавця у разі отримання такого розпорядження визначено п. 47 Порядку № 1487.

Звітність
25.09.2026
Які форми звітності подаватимемо у 2027 році: Держстат оприлюднив проєкт
Перевірте статистичну звітність на 2027 рік: Держстат оприлюднив проєкт форм і зміни до них. Уже відомо, де змінять строки та періодичність подання, а також які форми державних статистичних спостережень скасують або запровадять

Особливі працівники
25.09.2026
Працівник здав кров під час обідньої перерви: як відобразити «донорський день» у табелі та наказі
Працівник здав кров під час обідньої перерви, але весь день був залучений до роботи. Чи потрібно в такому разі ставити в табелі «донорський день» та оформлювати звільнення від роботи? Держпраці роз’яснила, як обліковувати день донації та як оформити інший день відпочинку зі збереженням середнього заробітку

Звітність
25.09.2026
ДПС оприлюднила е-формати нового звіту про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю: коли подавати за три квартали
24 вересня 2026 року ДПС внесла до Реєстру електронних форм звітних документів проєкти форматів нового Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Діловодство
25.09.2026
Номенклатура справ обов’язкова для всіх: як скласти її без помилок малому підприємству
У компанії немає відділів, а працює лише 10 – 15 працівників? Це не звільняє юридичну особу від ведення діловодства за загальними правилами. Інспекція з питань праці пояснила, як малому підприємству скласти номенклатуру справ без структурних підрозділів, правильно заповнити її графи та визначити строки зберігання документів









