170 000 грн штрафу на керівника чи відповідальної особи за ВО не буде: комітет відхилив законопроєкт №16013-1

Сьогодні, 14 вересня 2026 року, на позачерговому засіданні Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності прийнято рішення відхилити від 09.09.2026 №16013-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за особливо небезпечні правопорушення в умовах воєнного стану» (далі – законопроєкт №16031-1).

Нагадаємо, Держпраці проаналізувала законопроєкт №16013-1, який перебуває на розгляді Верховної Ради.

Що пропонують змінити?

Законопроєкт №16013-1 пропонує, окрім іншого, доповнити статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною.

Йдеться про відповідальність службової особи за порушення порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, якщо таке порушення призвело до взяття на військовий облік особи, яка відповідно до закону не підлягає взяттю на військовий облік.

Запропонований штраф – 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Для розрахунку адміністративних штрафів один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень. Отже, запропонований розмір штрафу – 170 000 гривень.

За що саме пропонується карати?

Важливо правильно зрозуміти конструкцію запропонованої норми. Мова не йде про будь-яку помилку у військовому обліку.

Для відповідальності мають бути наявні одразу кілька обставин:

порушення порядку ведення військового обліку → взяття особи на військовий облік → особа за законом не повинна перебувати на такому обліку

Тобто необхідним є причинний зв’язок між порушенням з боку службової особи та неправомірним взяттям конкретної особи на військовий облік.

Саме тому твердження «будь-яка помилка кадровика – це штраф 170 тисяч гривень» було б неправильним.

Хто така «службова особа»?

Як зазначає інспекція з питань праці, це один із найважливіших моментів запропонованої норми. Для правильного розуміння терміна «службова особа» слід звернутися до частини третьої статті 18 Кримінального кодексу України.

Закон визначає службовими особами осіб, які:

1. постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування;
2. постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
3. або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділена відповідним органом, посадовою особою, судом або законом.

Отже, поняття «службова особа» значно ширше, ніж просто «керівник підприємства». Вирішальне значення можуть мати не назва посади, а реальний характер та обсяг повноважень особи.

Зокрема, оцінювати потрібно, чи має працівник повноваження щодо:

1. керівництва працівниками;
2. організації роботи структурного підрозділу;
3. прийняття управлінських рішень;
4. розпорядження майном або ресурсами;
5. виконання інших організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Водночас сама назва посади ще не дає автоматичної відповіді, чи є конкретний працівник службовою особою. Так само не можна автоматично ототожнювати поняття «відповідальна за ведення військового обліку особа» та «службова особа».

Наприклад, працівник кадрової служби, який веде кадрову документацію та військовий облік, не стає службовою особою лише через те, що на нього покладено обов’язки з військового обліку.

Для правильної оцінки необхідно досліджувати посадову інструкцію, положення про структурний підрозділ, накази роботодавця та фактичний обсяг повноважень працівника. Водночас якщо на працівника покладено відповідні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, питання його статусу може оцінюватися вже інакше.

Тому при визначенні відповідальної особи за військовий облік важливо не лише видати наказ, а й чітко визначити її функції та повноваження.

Що це означає для кадровика?

Головний висновок, який зробили в Держпраці – військовий облік не можна сприймати як формальну кадрову процедуру. Кадровику та керівнику варто вже зараз перевірити не лише наявність документів, а всю систему організації військового обліку:

хто відповідає → які саме повноваження має → які документи ведуться → як перевіряються дані → як здійснюється звіряння → як фіксується виконання процедур

Особливо важливо, щоб між наказом про призначення відповідальної особи, її посадовою інструкцією та фактичними діями не було суперечностей.

Чи означає законопроєкт, що кадровик автоматично отримає штраф 170 тисяч гривень?

Як йдеться у роз’ясненні Держпраці, ні.

По-перше, законопроєкт №16013-1 ще не став законом.

По-друге, запропонована норма стосується не будь-якого порушення військового обліку, а конкретного діяння, яке призвело до взяття на військовий облік особи, яка відповідно до закону не повинна перебувати на такому обліку.

По-третє, йдеться саме про службову особу, а її статус визначається з урахуванням наданих та фактично виконуваних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або відповідних спеціальних повноважень.

Що важливо зробити роботодавцю вже зараз?

Не чекати можливого посилення відповідальності, а провести внутрішню перевірку військового обліку:

1. перевірити наказ про організацію військового обліку;
2. перевірити визначення відповідальних осіб;
3. переглянути їхні посадові інструкції та фактичні повноваження;
4. перевірити персональний військовий облік працівників;
5. перевірити актуальність даних;
6. перевірити проведення звірянь;
7. перевірити документи, що підтверджують виконання відповідних процедур.

За інформацією: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Схожі публікації:

Помилки у військовому обліку можуть стати підставою для відповідальності: що пропонують у Раді