Фахівці Держпраці підкреслили, що час відпочинку – це встановлений законодавством час, упродовж якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків, і який вони можуть використовувати на власний розсуд.
У Держпраці нагадали, що основними видами відпочинку є:
- перерви протягом робочого дня;
- щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);
- щотижневі дні відпочинку;
- святкові й неробочі дні;
- відпустки.
Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не включається в робочий час. Вона має надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт.
Працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть також відлучатися з місця роботи (ст. 66 КЗпП).
На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу
Джерело: Держпраці