Праця жінок: пільги та гарантії

1. Пільги під час прийняття на роботу
2. Пільги під час роботи
3. Пільги щодо відпочинку та надання відпусток
4. Гарантії щодо незвільнення з роботи

Перш за все нагадаємо: жінки, як і інші працівники, мають право на всі гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та іншими нормативними актами трудового законодавства. Ми ж далі зупинимося лише на пільгових нормах, які стосуються прийняття на роботу, охорони праці, відпочинку та звільнення саме жінок.

Пільги під час прийняття на роботу

Власник або уповноважений ним орган не може відмовляти жінкам у прийнятті на роботу й знижувати їм зарплату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП).

Якщо роботодавець відмовляє в прийнятті на роботу вказаним категоріям жінок, він зобов'язаний повідомити причини в письмовій формі. Жінка може оскаржити таку відмову в судовому порядку.

Пільги під час роботи

Головні трудові гарантії та пільги для жінок звісно ж пов’язані із виконанням робіт. Подивимося, про які ж саме гарантії йдеться. І одразу спойлер: під час воєнного стану чимало гарантій не діють.

Перша. В мирний час випробування не встановлюють для вагітних жінок та одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (ч. 3 ст. 26 КЗпП). Проте наразі з огляду на ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може стосуватися і цих категорій жінок.

Друга. Заборонене тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років без їхньої згоди. Ця заборона діє навіть тоді, коли у роботодавця є право переводити працівників на строк до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без їх згоди (частини 2 та 3 ст. 33 КЗпП).

Третя. Для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, та одиноких матерів роботодавець може встановлювати скорочену тривалість робочого часу (за кошти підприємства) – ст. 51 КЗпП. Норму про скорочену тривалість робочого часу для зазначених жінок краще за все прописати в колективному договорі. Якщо такої норми там немає, питання вирішують за згодою сторін трудового договору та оформляють наказом по підприємству або закріплюють у письмовому трудовому договорі.

Потрібен зразок документа? У нашому розділі «Документи» – все, що треба кадровику. 5900+ шаблонів, які завжди під рукою!

Четверта. Роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда (зокрема таку, що знаходиться під її опікуванням), чи здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медвисновку – ст. 56 КЗпП.

П’ята. Не можна залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років, до робіт у нічний час, у вихідні дні, надурочних робіт, а також направляти їх у відрядження – ст. 55, ст. 63 та ст. 176 КЗпП.

Тут варто пригадати також положення ч. 2 ст. 55 та ст. 175 КЗпП. За нею залучення будь-якої жінки (тобто безвідносно до материнства) до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей, де це викликано особливою необхідністю й дозволяється як тимчасовий захід. Водночас законодавці ще в 1993 році зобов’язали КМУ визначити перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час. Однак і досі КМУ такий перелік не затвердив. Саме тому на практиці за обопільною згодою сторін застосування праці жінок у нічний час усе ж можливе. І лише коли відсутня згода жінки, власник не має права, зокрема в порядку, що передбачений частиною третьою ст. 32 КЗпП, залучати її до роботи в нічний час. Зауважимо також, що за ст. 175 обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті тільки члени однієї сім'ї.

Утім враховуйте, що на період воєнного стану ст. 8 Закону № 2136 містить спецположення щодо роботи в нічний час. У цей період:

1. не залучають до роботи в нічний час БЕЗ ЇХНЬОЇ ЗГОДИ: вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року, осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
2. норми ч. 1 і ч. 2 ст. 54 КЗпП не застосовують. Нагадаємо, що вони передбачали: при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину (але це не розповсюджувалося на працівників, для яких уже передбачене скорочення робочого часу).

Ці норми запрацюють одразу, як буде припинено або скасовано воєнний стан.

Шоста. Жінок, які мають дітей віком від 3-х до 14-ти років або дитину-інваліда, залучати до надурочних робіт чи направляти їх у відрядження можна лише за їхньою згодою (ст. 63 та ст. 177 КЗпП).

Сьома. Під час дії воєнного стану дозволено застосовувати працю жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 9 Закону № 2136). Цією нормою наразі можуть користуватися багато роботодавців, залучаючи на такі роботи жінок замість чоловіків, яких мобілізують на захист батьківщини.

Утім це норма, яка діє під час воєнного стану. А коли він завершиться, матимемо справу зі ст. 174 КЗпП та ст. 10 Закону про охорону праці. Та й тут не без сюрпризів.

Ці норми прямо забороняють застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, окрім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування).

Але перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосовувати працю жінок, має бути затверджений МОЗ за погодженням із Держпраці. Такий перелік діяв до 2017 року (див. наказ МОЗ від 29.12.93 № 256). Наразі ж його скасовано за виключенням глави 3 розділу І Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, яка втратить чинність з дати, коли Україною буде завершено процедуру денонсації Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45.

Отже, жінки наразі можуть працювати навіть у шахтах, але одразу після скасування або припинення воєнного стану залучення жінок до такої роботи вважатиметься порушенням з боку роботодавця

Восьма. Заборонено залучення жінок до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми – ст. 174 КЗпП та ст. 10 Закону про охорону праці. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками встановлені наказом МОЗ України від 10.12.93 № 241. На відміну від застосування праці жінок на важких роботах, ці норми діють і під час воєнного стану.

Дев’ята. Вагітним жінкам за наявного медвисновку знижують норми виробітку, норми обслуговування або переводять їх на іншу роботу, яка легша та виключає вплив несприятливих виробничих факторів. А от оплачують таку працю з огляду на середній заробіток за попереднім місцем роботи або на фактичний заробіток на легшій роботі, зважаючи на те, який з них вищий. До вирішення питання про надання іншої роботи вагітну жінку слід вивільнити від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні (ст. 178 КЗпП).

Десята. Коли жінка, яка має дитину віком до 3-х років, хоче працювати, а не перебувати у відпустці для догляду, але не може виконувати попередню роботу, то її переводять на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною 3-х років. Якщо заробіток на легшій роботі вищий, то виплачують фактичний заробіток (ст. 178 КЗпП).

Пільги щодо відпочинку та надання відпусток

Перша. Жінкам, які працюють і мають дітей віком до 1,5 року, окрім загальної перерви для відпочинку й харчування, надають додаткові перерви для годування дитини відповідно до ст. 183 КЗпП (не рідше ніж через 3 години тривалістю не менше 30 хвилин кожна, за наявності двох і більше дітей – не менше 1 години).

Строки й порядок надання перерв установлює власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілкою підприємства та з урахуванням бажання матері. Для цього потрібно видати відповідний наказ. Перерви для годування дитини включають до робочого часу й оплачують за середнім заробітком.

Друга. Жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років чи дитину-інваліда, за їхнім бажанням надають щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік праці на підприємстві (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). Звісно ж на час воєнного стану роботодавець може скористатися обмеженнями впровадженими ст. 12 Закону №2136 і надати щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік.

Третя. Щорічні відпустки надають у зручний час жінкам (ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки):

1. перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
2. які мають двох і більше дітей віком до 15 років чи дитину-інваліда.

Четверта. Жінці, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за бажанням роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати тривалістю до 14 к. дн. щорічно (ст. 25 Закону про відпустки).

Так само матерям найчастіше надають відпустку без збереження зарплати для догляду за дитиною віком до 14 років у разі оголошення карантину на відповідній території.

Це основні гарантії, хоча сюди ж можна було б ще зарахувати відпустку по вагітності та пологах, а також відпустки для догляду за дитиною до 3-х, 6-ти або навіть 18-ти років.

Гарантії щодо незвільнення з роботи

Починали ми зі ст. 184 КЗпП, та й завершуємо нею. Адже саме тут передбачено, що не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

1. вагітних жінок;
2. жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 7 ст. 179 КЗпП);
3. одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

Звільнення цих осіб можливе за умови повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням (йдеться про сприяння у працевлаштуванні, часто у таких випадках жінок звільняють за переведенням до іншого роботодавця). У разі звільнення зазначених жінок після закінчення строкового трудового договору їх також обов'язково працевлаштувати. На період працевлаштування за ними зберігають середню зарплату, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Висновки

1. Законодавство містить чимало пільг як для усіх працюючих жінок, так і для окремих категорій жінок. Але надання частини з них під час воєнного стану обмежено.
2. Під час воєнного стану пільговим категоріям жінок можна встановлювати випробування, також їх можна залучати до роботи вночі.
3. Поки діє воєнний стан жінки можуть працювати навіть у шахтах, але одразу після скасування або припинення воєнного стану залучення жінок до таких робіт вважатимуть порушенням з боку роботодавця.
4. Як і раніше, зараз зась залучати жінок до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
5. Окремі категорії жінок роботодавець не має права звільняти з власної ініціативи. І жодних послаблень на час воєнного стану відносно цієї норми не передбачено.

Василь ЦИГАНЕНКО, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Повідомлення про причини відмови у прийнятті на роботу

Заява про надання додаткових перерв для годування дітей

Наказ про встановлення додаткових перерв для годування дітей