Обставини справи, які розглянув суд
Наказом від 30.03.2022 роботодавець призупинив дію трудового договору з працівником із збереженням місця роботи і посади з 01.04.2022 до скасування воєнного стану. Цим же наказом було передбачено, що на час зупинення дії трудового договору нарахування та виплата заробітної плати не проводиться.
18 квітня 2022 року працівник уклав контракт добровольця територіальної оборони, на підставі якого він набув статус добровольця.
Екс-працівник просив суд стягнути із роботодавця середню зарплату.
Суд по даній справі вказав
Ч. 1 ст. 119 КЗпП чітко визначено збереження згаданих гарантій саме на час виконання державних та/або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час.
Робочий час — установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов`язки.
По даній справі суд встановив, що роботодавець призупинив дію трудового договору з працівником.
Отже, між сторонами тимчасово були припинені трудові відносини. І починаючи з 01.04.2022 квітня 2022 року у роботодавця був відсутній обов`язок забезпечувати працівника роботою та заробітною платою, а у роботодавця — обов`язок виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Тобто, з 01.04.2022 у працівника був відсутній робочий час, а тому гарантія за ч. 1 ст. 119 КЗпП на нього не розповсюджується, оскільки працівник виконував обов`язки добровольця з 18.04.2022 у неробочий час, з огляду на призупинення дії трудового договору наказом.
Відповідно у роботодавця не виник обов`язок виплачувати позивачу середню заробітну плату після призупинення укладеного з ним трудового договору.
Суд підкреслив, що укладення контракту добровольця територіальної оборони жодним чином не впливає на правову природу призупинення трудового договору та не відміняє сам факт призупинення трудового договору.