Скорочений робочий час: кому і як встановлюють

Що таке скорочений робочий час? Яка різниця між скороченою тривалістю робочого часу та неповною зайнятістю? Чи встановлювати особам з інвалідністю скорочену тривалість робочого часу і на якій підставі? Якими нормативними актами передбачено встановлення скороченого робочого часу?


Скорочену тривалість робочого часу можна віднести до розряду трудових пільг для певних категорій працівників. Вона полягає в меншій тривалості робочого часу, ніж загальновстановлена, але зі збереженням оплати праці як за повний обсяг. Відбувається зменшення норми робочого часу.


Одразу підкреслимо, що неповний робочий час та скорочена тривалість робочого часу — це не тотожні, а абсолютно різні поняття, і вони врегульовані різними нормами законодавства. Встановлення неповного робочого часу врегульовує ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Докладно про це читайте у статті «Неповний робочий час: дієві поради на допомогу кадровику». Працю за неповного робочого часу оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Запам’ятайте: неповний робочий час ≠ скорочена тривалість робочого часу

Переш ніж говорити про скорочену тривалість робочого часу, підкреслимо ще два моменти.


Перший. У ч. 1 ст. 50 КЗпП сказано, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.


Тобто, менше можна, наприклад, 39 годин на тиждень. Таке зменшення годин роботи може встановити будь-яке підприємство, утім є «АЛЕ». Читаємо уважно ч. 2 ст. 50 КЗпП: підприємства, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у ч. 1 ст. 50 КЗпП. Тобто, як бачите, якщо говоримо про тривалість робочого часу за ч. 2 ст. 50 КЗпП, то:


  1. Тут не йдеться про конкретні випадки чи конкретні роботи.
  2. Коли є потреба чи бажання встановити для всіх працівників підприємства зменшену норму робочого часу про це треба зазначити в колдоговорі, обов’язково посилаючись саме на ч. 2 ст. 50 КЗпП.


Другий. У ч. 2 ст. 6 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136) вказано, що в період дії воєнного стану для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Зверніть увагу, для працівників таких підприємств нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень.


У ст. 51 КЗпП зазначаються кілька категорій працівників, яким установлюється тривалість робочого часу (тобто тривалість менше ніж 40 годин на тиждень). Але, окрім цього, тут же вказано, що законодавством може встановлюватися скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).


Унаочнимо інформацію у зручній таблиці.

Як оплачують роботу за умов скороченої тривалості робочого часу?

У першому розділі статті ми говорили, що за неповного робочого часу працю оплачують пропорційно до фактично відпрацьованих годин. А от за скороченої тривалості робочого часу працівник отримує оплату в розмірі повної тарифної ставки або повного окладу. В цьому полягає основна відмінність скороченої тривалості робочого часу від неповного робочого часу.

Чи встановлюють особі з інвалідністю скорочену тривалість робочого часу?

Буває так, що працівник надає довідку МСЕК, в якій зазначається встановлення групи інвалідності. А в умовах праці вказано про скорочений обсяг робіт. Як це розуміти, і чи дійсно це має бути скорочена тривалість робочого часу з оплатою праці в розмірі повного окладу?


Звернімося до ст. 12 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці». Тут зазначається: підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.


Водночас як ми зазначали раніше, відповідно до ст. 51 КЗпП є чітко визначений перелік, кому роботодавець зобов’язаний встановлювати саме скорочену тривалість робочого часу. Про осіб з інвалідністю в ст. 51 КЗпП не згадано.


Вказували на це й фахівці Мінсоцполітики в листі 28.12.2011 р. № 376/13/133-11:

…тривалість скороченого робочого часу для працівників-інвалідів не встановлена жодним законодавчим актом, в т.ч. ні статтею 51 КЗпП України, ні Законом України «Про охорону праці.

Як же вчинити?


Згадаймо про ст. 172 КЗпП. У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов'язок встановити на прохання осіб з інвалідністю неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.


Отже, роботодавець не може відмовити працівникові з інвалідністю у встановлені неповного робочого часу, якщо він про це попросить.


Але тут йдеться про неповний час, а не про скорочений. А при неповному робочому часі зарплату визначають пропорційно відпрацьованому часу.

Де на підприємстві прописувати положення щодо встановлення скороченого робочого часу?

Законодавство не містить положень щодо обов’язку вказувати положення про застосування скороченого робочого часу в локальних актах підприємства. Норми законодавства мають імперативний характер. Тобто вимоги до встановлення скороченої тривалості робочого часу все одно діятимуть з огляду на ст. 51 КЗпП. Але коли впроваджуєте скорочений робочий час для додаткової пільгової категорії (див. рядок 15 таблиці), то потрібно закріпити відповідну норму в колдоговорі (за його відсутності — в Правилах внутрішнього трудового розпорядку, далі — ПВТР).


Але для роботодавців, де скорочення робочого часу застосовується, не буде зайвим продублювати в колдоговорі та/або ПВТР норму робочого часу для окремих груп працівників, яким установлюється скорочена тривалість робочого часу, особливо коли йдеться про шкідливі виробництва, працівників закладів освіти або охорони здоров’я. Це насамперед дасть змогу новим співробітникам кадрової служби та бухгалтерії легко входити в робочий процес.


Галина Казначей, експерт з питань трудового законодавства та оплати праці

Василь Циганенко, редактор kadroland


Шаблони та зразки документів:


Колективний договір

Колективний договір між ФОП і працівником

Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2024 рік

Правила внутрішнього трудового розпорядку (у ФОП)