Обов’язок роботодавця: забезпечення працівників мийними та знешкоджувальними засобами

1. Нормативно-правове регулювання забезпечення працівників мийними засобами
2. Вимоги до безпечності та якості мийних засобів згідно з Технічним регламентом
3. Що передбачає Технічний регламент: склад, маркування та оцінка відповідності
4. Гігієна рук під час карантину: ефективна методика миття рук на робочому місці
5. Практичні поради: як обрати між рідким і твердим милом для виробничих потреб
6. Висновки

Нормативно-правове регулювання забезпечення працівників мийними засобами

За нормами та ст. 165 Кодексу законів про працю України на роботах, зв'язаних з забрудненням, видається безплатно за встановленими нормами мило. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби.

А відповідно до ст. 8 Закон України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники отримують безплатно за встановленими нормами мийні та знешкоджувальні засоби.

Це включає мило, спеціальні змивальні пасти та інші засоби, які видаються за встановленими нормами, а роботодавець відповідає за їх придбання, комплектування та видачу власним коштом.

У законодавстві використовуються найменування засобів для усунення дії шкідливих речовин за їх функцією:

1. Чистильні (очищувальні): засоби для видалення забруднень.
2. Мийні (миючі, змиваючі): речовини, що використовуються для миття.
3. Знешкоджувальні (знешкоджуючі): речовини для усунення шкідливого впливу речовин.
4. Дезінфекційні: засоби для проведення дезінфекційних заходів.
5. Антисептичні: засоби для знищення мікроорганізмів.
6. Дерматологічні: засоби, що використовуються для лікування та захисту шкіри, включаючи профілактичні, репаративні та регенеруючі.
7. Нейтралізуючі: речовини, що використовуються для нейтралізації дії шкідливих речовин.

Мийними та знешкоджувальними засобами забезпечують працівників:

1. на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці;
2. на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами;
3. що працюють із чорнов'яжучими матеріалами (їм можуть видавати спеціальні очищувальні пасти);
4. зайнятих на роботах, пов'язаних із забрудненням, яким видається туалетне мило (400 г на місяць на працівника¹).

¹ Сьогодні немає документів, які встановлюють норми видачі мийних засобів працівникам. У радянські часи такі норми визначали:

1. Постанова Народного комісаріату праці СРСР від 20.09.1923 №80 «Список категорій робітників та службовців, яким повинні видавати спецмило додому (у кількості 400 г на місяць) понад мило, що знаходиться в підприємствах при умивальниках (ст. 141 КЗпП)».

2. Постанова Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 01.08.1989 №261а/15-90а «Про норму видачі мила працівникам вугільних (сланцевих) шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабрик, шахтобудівних і шахтомонтажних організацій вугільної промисловості».

3. Постанова Народного комісаріату праці СРСР від 26.06.1923 №270/775 «Список категорій робітників по металопромисловості, яким повинно видаватися спецмило для дому (у кількості 400 г на місяць) понад мило, що знаходиться на підприємстві при умивальнику».

Під час карантину або епідемій (за рекомендаціями МОЗ) можуть знадобитися додаткові засоби, як-от спиртовмісні антисептики.

Забезпечення проводиться відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

На підприємстві також можна видати наказ «Про затвердження переліку професій та посад, які за умовами праці безплатно забезпечуються милом та знешкоджувальними засобами». Саме у додатках до цього наказу ви можете навести:

1. Перелік професій та посад, які за умовами праці безплатно забезпечуються милом.
2. Перелік професій та посад, які за умовами праці безплатно забезпечуються знешкоджувальними засобами.

Зразок наказу про затвердження переліку професій та посад, які за умовами праці

безплатно забезпечуються милом та знешкоджувальними засобами

Зверніть увагу на 2 нюанси у цьому наказі:

1. Витрати на мийні та знешкоджувальні засоби відносяться до витрат на охорону праці (п. 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою КМУ від 27.06.2003 №994) – п. 4 наказу.
2. Саме служба охорони праці здійснює контроль за забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами (абз. 8 п. 3.14 гл. 3 Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255) – п. 5 наказу.

Вимоги до безпечності та якості мийних засобів згідно з Технічним регламентом

Загальні умови використання мийних засобів визначені в Технічному регламенті мийних засобів, затвердженому постановою КМУ від 20.08.2008 № 717 (далі – Технічному регламент). Зокрема, у ньому встановлені вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їхнього складу. Згідно з документом введення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки коли вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища.

Такі засоби мають відповідати вимогам щодо:

1. рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин;
2. маркування мийних засобів;
3. інформації, яка надається на запит визначених законодавством органів виконавчої влади;
4. обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.

В Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1. мийний засіб – будь-яка речовина або препарат, що містять мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення та використання в побуті та промисловості, у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо;
2. мило тверде – продукт, вироблений з жирової сировини тваринного та рослинного походження, гідрованих жирів або їх сумішей та синтетичних жирних кислот методом лужного омилювання;
3. очищення – відокремлення забруднень від основи з переведенням їх у стан розчину чи дисперсії;
4. побутовий мийний засіб – засіб, що використовується у побутовій сфері для прання, миття та очищення;
5. промисловий мийний засіб – засіб, що використовується спеціальним персоналом поза побутовою сферою для миття та очищення із застосуванням спеціальних засобів.

Що передбачає Технічний регламент: склад, маркування та оцінка відповідності

Вимоги до безпечності

Технічний регламент встановлює нормативи щодо токсичності, подразнювальної дії на шкіру, очі та дихальні шляхи, а також вимоги до безпеки під час зберігання та транспортування.

Вимоги до складу

Документ визначає обмеження щодо вмісту певних речовин, які можуть бути шкідливими для здоров'я людини або довкілля, таких як фосфати, хлор, важкі метали.

Вимоги до маркування

Споживачі повинні мати доступ до повної інформації про продукт, включаючи склад, спосіб застосування, запобіжні заходи та правила першої допомоги.

Оцінка відповідності

Виробники та імпортери мають довести відповідність продукції вимогам регламенту шляхом процедури оцінки відповідності, яка може включати випробування в акредитованих лабораторіях.

Вимоги Технічного регламенту не поширюються:

1. на мило тверде;
2. косметичні засоби;
3. поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікувальні властивості;
4. мийні засоби, що містять не більш як 0,2% поверхнево-активних речовин.

Враховуючи те, що роботодавець зобов’язаний своїм коштом придбати та забезпечити використання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, придбавайте мийні засоби у суб’єктів господарювання, продукція яких:

1. відповідає вимогам безпеки та охорони здоров’я;
2. має позитивний висновок органів з оцінки відповідності, сертифікат чи декларацію відповідності;
3. відповідає вимогам Технічного регламенту.

Гігієна рук під час карантину: ефективна методика миття рук на робочому місці

У зв’язку з інформацією про погіршення / можливе погіршення епідемічної ситуації (зростання випадків поширення коронавірусної інфекції) керуйтеся вказівками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я.

Щоб усунути всі сліди вірусу на ваших руках, недостатньо просто швидко їх потерти або промити водою.

Пропонуємо наступний порядок для ефективного миття рук.

Крок 1: Намочіть руки проточною водою.

Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки.

Крок 3: Протирайте всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями, протягом принаймні 20 секунд.

Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою.

Крок 5: Витріть руки чистим рушником з тканини або одноразовим рушником.

Практичні поради: як обрати між рідким і твердим милом для виробничих потреб

Ще якихось 30 років тому людям не доводилося вибирати між рідким і твердим милом. Сьогодні ж мило рідке або крем-мило – одні з найпопулярніших товарів. То ж надамо декілька порад. Водночас зважайте на те, що найважливішим є врахування специфіки виробництва та умов для використання мийних засобів.

Рідке мило зручне у використанні та порівняно з твердим знижує ризик перехресного перенесення патогенних й умовно-патогенних мікроорганізмів. Але враховуйте, що в рідкому милі зазвичай 20% миючої основи. Тобто 100 г брускового мила приблизно дорівнює 500 мл рідкого.

У твердому милі може міститися до 15% доглядових олій. А в рідкому зазвичай не більше 3%, більше ввести в формулу рідкого мила проблемно. До речі, якщо рідке мило прозоре, там не більше 1% доглядових олій. То ж у разі застосування твердого антибактеріального мила віддайте перевагу невеличким брускам, а також використовуйте мильницю з решіткою, щоб мило добре висихало.

Щоб висушити руки після миття, забезпечте достатню кількість індивідуальних чистих та сухих рушників з тканини або паперових рушників одноразового використання. Рушники з тканини змінюйте якомога частіше.

Зазначена норма видачі мила не поширюється на медичний персонал з числа працівників, безпосередньо пов’язаних з обслуговуванням хворих у лікувальних закладах кримінально-виконавчої системи, які забезпечуються 100 г мила на місяць з розрахунку на одну особу (норма витрат мила на санітарно-гігієнічні потреби для осіб рядового і молодшого начальницького складу воєнізованої пожежної охорони, служби нагляду і безпеки, а також медичних працівників затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.02.2000 № 22).

Висновки

1. Роботодавець зобов’язаний за затвердженими на підприємстві нормами видавати працівникам мийні та знешкоджувальні засоби.
2. Загальні умови використання мийних засобів визначені в Технічному регламенті.
3. Рідке чи тверде мило – вибір за роботодавцем.

Віктор СТЕПАНОВИЧ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Наказ про затвердження переліку професій та посад, які за умовами праці безплатно забезпечуються милом та знешкоджувальними засобами

Статті на тему:

Професійні захворювання: види та профілактика

Забезпечення працівників молоком: як організувати видачу молока і які документи при цьому оформлювати

Обов’язки служби охорони праці в зимовий час та наприкінці року: 12 кроків до досконалості