Професійні захворювання: види та профілактика

1. Що таке профзахворювання
2. Види професійних захворювань
3. Профілактика професійних хвороб
4. Основні види профілактичних заходів
5. Реабілітація
6. Як виявляти підозру на професійне захворювання
7. Висновки

Що таке профзахворювання

Професійна хвороба (професійне захворювання) – патологічний стан організму, який виник внаслідок професійної діяльності, спричинений надмірним напруженням, несприятливим впливом шкідливих виробничих факторів, таких як хімічні речовини, фізичні чинники (вібрація, шум, температура), біологічні фактори (мікроорганізми), а також фактори трудового процесу (важке фізичне навантаження)

Роботодавець повинен забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, в установі, організації. На це скеровують стаття 153 Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та стаття 13 Закону України від 14.10.1992 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон про охорону праці).

Для підвищення рівня безпеки праці на виробництві, упроваджують профілактичні заходи. Адже хворобі легше запобігти, ніж потім лікувати її наслідки.

Види професійних захворювань

Залежно від тривалості дії професійного фактора розрізняють гострі та хронічні професійні захворювання (див. п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, далі – Порядок № 337).

Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Хронічне професійне захворювання (отруєння) – це захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно впливу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаних з роботою.

Хронічне професійне захворювання не виникає за місяць, за рік. Це – тривалий процес. І за умови своєчасного виявлення захворювань, які виникають під впливом шкідливих факторів виробничого процесу, можливо й необхідне виведення робітників із шкідливих для них умов праці та переведення на іншу роботу.

Профілактика професійних хвороб

Профілактика професійних хвороб полягає в систематичному поліпшенні умов праці, усунення шкідливих та небезпечних факторів, зменшенні їх дії до безпечного для здоров’я людини рівня.

Одним із напрямів профілактичної роботи щодо попередження впливу виробничих ризиків на працівників є проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.09.1992 № 442. Основна мета атестації – врегулювати відносини між роботодавцем і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові та безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Кадровик має бути в темі щодня – але як усе встигнути? Підключайтесь до безкоштовних вебінарів від експертів Kadroland. Ми роз’яснюємо актуальні зміни, даємо приклади, відповідаємо на ваші запитання наживо

Основні види профілактичних заходів

Організаційні заходи:

1. якісне проведення інструктажу та навчання робітників;
2. залучення працівників до роботи за відповідною професією (не залучати до робіт, які не входять до функціональних обов’язків працівника);
3. здійснення постійного контролю та керівництва за робочим процесом для виявлення та усунення шкідливих факторів (шум, вібрація, недостатнє освітлення, мікроклімат, іонізуюче випромінювання, пил тощо);
4. організація раціонального режиму праці та відпочинку;
5. забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);
6. контроль за правильним використанням ЗІЗ;
7. дотримання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи:

1. раціональні рішення при проєктуванні та будівництві виробничих будівель та споруд згідно з санітарними, будівельними та протипожежними нормами та правилами;
2. забезпечення чистоти робочих місць, дотримання санітарно – гігієнічних норм та правил;
3. заміна небезпечних робіт на більш безпечні, заміна шкідливих речовин на менш шкідливі;
4. дотримання правил безпечної експлуатації машин, механізмів, обладнання, інструменту, пристроїв тощо;
5. правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;
6. проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів;
7. скорочення часу контакту зі шкідливими факторами на робочому місці;
8. створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, аварійним ситуаціям, інцидентам на виробництві;
9. розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.

Лікувально-профілактичні заходи:

1. забезпечення наявності медичних служб на підприємстві (медико-санітарні частини, поліклініки, здоровпункти тощо, залежно від величини підприємства);
2. надання кваліфікованої медичної допомоги й проведення оздоровчих заходів;
3. наближення медичної допомоги до місця роботи;
4. проведення попередніх, періодичних та позачергових медичних оглядів для виявлення ранніх ознак професійних захворювань.

Психологічні заходи:

1. Підвищення рівня культури безпеки праці шляхом:
2. пропагування безпеки праці та способів запобігання виникненню ризиків професійних захворювань;
3. залучення працівників до активної участі в роботі за професією для забезпечення їхньої обізнаності;
4. формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки.
5. Розуміння того, що індивідуальна чутливість до певних виробничих факторів може впливати на розвиток професійних захворювань.

Визначити пріоритетні напрями та заходи дає змогу атестація робочих місць за умовами праці.

Реабілітація

Якщо розроблені та запроваджені профілактичні заходи були неефективними та у працівника все ж виникло професійне захворювання за встановленим діагнозом, йому необхідні лікування і реабілітація. І в цьому також може допомогти роботодавець.

Мета реабілітації – відновити порушені функції організму й максимально швидко повернути працівників до трудової діяльності. Під час реабілітації важливо залучати до процесу виробництва хворих та/або осіб з інвалідністю з урахуванням їхнього загального стану, фізичних і психічних можливостей.

Реабілітація хворих буває:

Медична заходи, якої передбачають:

1. відновити й компенсувати порушені й втрачені функції;
2. організувати адекватне повне лікування, запобігання ускладненням і рецидивам захворювань;
3. оздоровлення у санаторіях-профілакторіях.

Професійна – передбачає:

1. створити нешкідливі, а в деяких випадках й індивідуальні умови праці;
2. організувати раціональне працевлаштування, навчання та перекваліфікацію.

Після завершення професійної реабілітації хворих працевлаштовують, дають рекомендації для максимально повного відновлення працездатності, використання залишкової працездатності, досвіду й навичок.

Соціальна — це постійний контроль відповідними соціальними службами, матеріальна допомога, соціальні компенсації, розв'язання побутових питань хворих та/або осіб з інвалідністю.

Як виявляти підозру на професійне захворювання

Порядок виявлення у працівника підозри на професійне захворювання, розслідування обставин і причин його виникнення, встановлення та підтвердження професійного захворювання регламентує Порядок № 337.

Висновки

Підвищення рівня безпеки праці та профілактики професійних захворювань можна досягти шляхом:

1. проведення профілактичних заходів;
2. розроблення та впровадження у діюче виробництво інноваційних технологій, нових видів ЗІЗ;
3. підвищення рівня культури праці;
4. формування відповідального ставлення працівників до особистої безпеки.
5. якісного медичного обслуговування робітників із динамічним спостереженням за станом їхнього здоров’я;
6. комплексного профілактичного оздоровлення працівників з виявленням початкових ознак профзахворювань.

Віктор СТЕПАНОВИЧ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Пояснювальна записка потерпілого (потерпілих), посадових осіб, причетних до нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння) / аварії), що стався (сталося / сталася)

Повідомлення про нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння)

Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння)

Відомості про наслідки нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння) / аварії)

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)

Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії

Протокол опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння) / аварії)

Ескіз місця, де стався (сталося/сталася) нещасний випадок (гостре професійне захворювання (отруєння) / аварія)

Протокол огляду місця, де стався (сталося/сталася) нещасний випадок (гостре професійне захворювання (отруєння) / аварія)

Протокол засідання комісії (спеціальної комісії) із розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння) / аварії)

Статті на тему:

Травма працівника під час обіду за межами підприємства: порядок дій роботодавця

Розслідування нещасного випадку в умовах воєнного стану: інструкція для роботодавців