Робочий час водіїв з 26.07.2026: на що звернути увагу, де закріпити та як оформити

1. Нормативне регулювання робочого часу водіїв
2. Обмеження щодо періоду керування ТЗ
3. Документальне оформлення
4. Висновки

Нормативне регулювання робочого часу водіїв

Крім загальних норм трудового законодавства, встановлених насамперед Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), роботодавцям, в яких працюють водії, необхідно дотримуватися також спеціального законодавства щодо безпеки дорожнього руху та порядку застосування автотранспортних засобів, а саме:

1. Статті 46 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух». Вона передбачає, що адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять водії, зобов’язана, зокрема, організовувати роботу водіїв згідно з чинним законодавством, режимом праці і відпочинку, а також запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв.
2. Статті 18 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт». У ній передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов’язані, зокрема організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України та здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.
3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (далі – Положення № 340). Це основний нормативний документ, який необхідно виконувати роботодавцям при встановленні водіям режиму робочого часу та часу відпочинку. Положення № 340 розроблене з дотриманням вимог міжнародних угод, ратифікованих Україною.
4. Конвенції МОП 1979 року № 153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті»;
5. Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), що набула чинності 03.08.1973.
6. Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС від 09.07.2012 № 964.

Увага! Із 26.07.2026 Положення № 340 викладено в новій редакції на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.12.2025 № 1727 (далі – Наказ № 1727. Тому роботодавцям варто врахувати всі зміни, які передбачено новою редакцією Положення № 340

На кого розповсюджується Положення № 340

Вимоги Положення № 340 застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час (п. 3 розд. І Положення № 340):

1. внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобільного транспортного засобу, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни;
2. внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
3. міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення автомобільним транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж п’ять але не більше дев’яти з місцем водія включно.

У п. 5 розд. І Порядку № 340 наведено перелік випадків, коли Положення № 340 не застосовується. До них, зокрема, відносяться перевезення на автомобілях швидкої медичної допомоги, ТЗ спеціального призначення, автомобілями, які використовуються для технічного обслуговування електричних мереж тощо.

Крім того, у період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування дія Положення № 340 не поширюється (п. 3 Наказу № 1727):

1. на території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані РФ, відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376;
2. на автомобільні перевезення вантажів, необхідних для забезпечення діяльності ЗСУ та виконання покладених на них завдань, та (або) автомобільні перевезення військовослужбовців, які здійснюються транспортними засобами на підставі договору оренди (найму) з водієм;
3. на внутрішні автомобільні перевезення вантажів та (або) пасажирів, які здійснюються суб’єктами господарювання будь-якої форми власності за власний рахунок для забезпечення своєї господарської діяльності, та їх водіїв за умови, що такі автомобільні перевезення здійснюються протягом не більше 4 годин 30 хвилин, що підтверджується первинними документами, які фіксують час початку таких автомобільних перевезень.

Отже, дотримуватися приписів Положення № 340 мають не всі автомобільні перевізники.

Тривалість робочого часу водіїв

Середня тривалість робочого часу водія за тиждень не може перевищувати 48 годин та визначається шляхом ділення загальної кількості годин фактично відпрацьованого робочого часу протягом облікового періоду на кількість тижнів у такому обліковому періоді (п. 6 розд. II Порядку № 340).

При цьому, обліковим періодом вважається 4 послідовні календарні місяці. Проте інший обліковий період може бути встановлено у колективному договорі.

Також врахуйте, що максимальна тривалість робочого часу водія за один тиждень може бути подовжена до 60 годин, але лише за умови, що протягом 4 місяців поспіль середня тривалість робочого часу за тиждень не перевищує 48 годин.

Під час планування робочого часу водіїв роботодавцю необхідно враховувати, що до робочого часу водіїв включається не тільки час безпосереднього керування транспортним засобом (далі – ТЗ) працівником, але й інші періоди, а саме (п. 1 розд. II Положення № 340):

1. Навантаження та розвантаження вантажу, у тому числі нагляд за завантаженням та розвантаженням автомобільного транспортного засобу.
2. Надання допомоги пасажирам під час посадки та висадки з автомобільного транспортного засобу.
3. Прибирання та технічне обслуговування автомобільного транспортного засобу.
4. Виконання роботи, спрямованої на забезпечення безпеки автомобільного транспортного засобу, його вантажу та пасажирів.
5. Виконання обов’язків, безпосередньо пов’язаних з певним видом автомобільних перевезень, під час:
6. заходів державного контролю (нагляду) уповноваженими органами у сфері безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху в межах їх компетенції, передбаченої законодавством України;
7. митних формальностей, заходів митного та офіційного контролю, передбачених Митним кодексом України, які проводяться у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, а також у пунктах призначення на території України;
8. заходів прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території й з неї осіб, автомобільних транспортних засобів, вантажів.
9. Виконання іншої роботи, передбаченої п. 18 розд. V Положення № 340.

Увага! Перерви у робочому часі, перерви у керуванні автомобільним транспортним засобом, періоди відпочинку та періоди готовності, не включаються до робочого часу водія (п. 4 розд. II Положення № 340)

Обмеження щодо періоду керування ТЗ

Складаючи графіки роботи водіїв, необхідно також враховувати обмеження, встановлені розділом ІII Положення № 340 щодо безпосереднього керування автомобільним ТЗ, а саме:

1. щоденний час керування ТЗ, не повинен перевищувати 9 годин та може бути подовжений до 10 годин двічі на тиждень за дотримання умов, передбачених розд. ІII Положення № 340;
2. щотижневий час керування автомобільним транспортним засобом не повинен перевищувати 56 годин;
3. загальний накопичений час керування автомобільним транспортним засобом протягом будь-яких двох тижнів поспіль не повинен перевищувати 90 годин.

Щоденний та щотижневий час керування може бути продовжено на 1 годину, за умови відсутності загрози безпеці дорожнього руху у виняткових випадках, передбачених п. 3 розд. ІII Положення № 340. Наприклад, несприятливі погодні умови, технічна несправність ТЗ, перешкоди руху, у тому числі спричинені бойовими діями.

Перерви та час відпочинку водіїв

Розробляючи графік роботи водіїв, необхідно також враховувати вимоги Положення № 340 щодо встановлення водіям перерв між періодами керування ТЗ, а також часу відпочинку.

Перерви

Перерви в керуванні транспортними засобами надаються водіям відповідно до розд. IV Положення № 340.

Так, після керування автомобільним транспортним засобом протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити безперервну перерву тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає щоденний або щотижневий період відпочинку.

Перерва 45 хвилин може бути замінена перервою тривалістю не менше ніж 15 хвилин із наступною перервою тривалістю не менше ніж 30 хвилин.

Час відпочинку

Правила часу відпочинку визначено розд. V Положення № 340.

Відрізняють щоденний та щотижневий час відпочинку водіїв, причому, вони можуть бути звичайними та скороченими.

Звичайний щоденний період відпочинку – будь-який період відпочинку тривалістю не менше 11 годин, який може бути розділений на два періоди, перший з яких повинен бути безперервним періодом тривалістю щонайменше 3 години, а другий – безперервним періодом тривалістю щонайменше 9 годин (п. 6 розд. І Положення № 340). Скорочений щоденний період відпочинку має бути тривалістю не менше ніж 9 годин, але менш як 11 годин.

Звичайний щотижневий період відпочинку – будь-який період відпочинку тривалістю не менше 45 годин. Скорочений щотижневий період відпочинку – будь-який період відпочинку тривалістю не менше ніж 24 години поспіль, але менш як 45 годин.

Тривалість щоденного періоду відпочинку може бути подовжена до звичайного щотижневого періоду відпочинку або зменшена до скороченого щотижневого періоду відпочинку. При цьому водій не може мати більше ніж три скорочені щоденні періоди відпочинку між будь-якими двома щотижневими періодами відпочинку (п. 3 розд. V Положення № 340).

Щотижневий період відпочинку має розпочатися не пізніше ніж після завершення шести послідовних 24-годинних періодів з моменту закінчення попереднього щотижневого періоду відпочинку. При цьому протягом будь-яких двох тижнів поспіль водій має взяти два звичайних щотижневих періоди відпочинку або один звичайний щотижневий період відпочинку і один скорочений щотижневий період відпочинку тривалістю не менше 24 годин.

Є також інші особливості надання щотижневого періоду відпочинку для окремих категорій водіїв, встановлені розд. V Положення № 340.

Документальне оформлення

Усі особливості робочого часу водіїв повинні бути враховані та відображені у відповідних документах роботодавця. Так, з огляду на приписи, встановлені КЗпП і Положенням № 340 необхідно оформити наступні документи.

1. Колективний договір.

Саме в колдоговорі необхідно закріплювати положення про режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку (ст. 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди»).

Якщо в раніше укладеному колдоговорі не було встановлено умов, які враховують особливості робочого часу водіїв, потрібно внести до нього відповідні зміни.

Згадки про питання, які може бути врегульовано колективним договором відносно робочого часу водіїв наведено у п. 2, 5 , 6, 8 розд. II Положення № 340.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Це ще один з обов’язкових документів, в якому закріплюється режим роботи працівників. Отже, якщо в Правилах внутрішнього трудового розпорядку не було раніше зазначено про особливості роботи водіїв, потрібно внести до них відповідні зміни.

Докладно про Правила внутрішнього трудового розпорядку та внесення до них змін можна дізнатися зі статті.

3. Документи для обліку робочого часу водіїв.

Вимоги щодо документального оформлення обліку робочого часу водіїв, наведено у розд. VI Положення № 340. Ось головний перелік заходів щодо документального забезпечення обліку робочого часу водіїв:

1. обладнання ТЗ контрольним пристроєм (тахографом);
2. складання графіків змінності;
3. складання бланка підтвердження діяльності.

Розглянемо кожен з цих пунктів детальніше.

Тахографи

Автомобільний ТЗ, що використовується для автомобільних перевезень, зазначених у п. 3 розд. І Положення № 340, крім причепів та напівпричепів, повинен бути обладнаний справним контрольним пристроєм (тахографам), який своєчасно пройшов періодичну перевірку або адаптацію тахографа.

Керування автомобільним транспортним засобом без забезпечення належного функціонування та правильної експлуатації цифрового тахографа і картки водія до цифрового тахографа або, у разі застосування аналогового тахографа, без забезпечення належного функціонування та правильного використання тахокарт не допускається.

Роботодавець зобов’язаний проводить інструктаж водіїв та здійснювати контроль за автомобільними перевезеннями з метою забезпечення дотримання вимог Положення № 340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 № 385.

У разі поломки тахографа, що унеможливлює роздрукування даних, водій веде облік робочого часу, часу керування автомобільним транспортним засобом, виконання іншої роботи, перерв, періодів готовності, відпочинку та фіксує відступи від вимог, передбачених розділами III-V Положення № 340, із зазначенням їх характеру і причин у тимчасовому реєстраційному листі протягом 15 хвилин після прибуття до місця зупинки, місця стоянки або місця призначення (п. 6 розд. VI Положення № 340).

Графіки змінності

Графік змінності – документ, який складається автомобільним перевізником, та визначає початок і кінець робочого часу водіїв, а також час керування автомобільним транспортним засобом, виконання іншої роботи, перерви, періоди відпочинку та готовності водія (п. 6 розд. І Положення № 340).

Графік змінності складається за формою, наведеною у додатку 1 до Положення № 340. Складається та затверджується він на 56 днів, доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку періоду, на який його було складено.

Про порядок ведення графіку змінності докладно прописано у п. 8 розд. VI Положення № 340.

Увага! Якщо автомобільний транспортний засіб, який використовується для здійснення регулярних, обладнано контрольним пристроєм (тахографом) згідно з вимогами, передбаченими законодавством у сфері автомобільного транспорту, який використовується для обліку робочого часу, а також періодів готовності, відпочинку та перерв, ведення автомобільним перевізником графіку змінності не вимагається.

Бланки підтвердження діяльності

Цей документ оформлюється у певних випадках, зазначених у п. 11 розд. VI Положення № 340. Форму бланка підтвердження діяльності наведено у додатку 3 до Положення № 340.

Висновки

1. Робота водіїв пов’язана з підвищеною небезпекою, тому при встановленні для них робочого часу роботодавцю слід дотримуватися не лише загальних норм трудового законодавства, а й спеціальних, зокрема визначених Положенням № 340.
2. Із 26.07.2026 Положення 340 викладено в новій редакції, правила щодо робочого часу водіїв зазнали суттєвих змін, які мають бути враховані роботодавцями під час складання графіків змінності водіїв.
3. Особливості робочого часу водіїв відображаються у колективному договорі, правилах внутрішнього трудового розпорядку, а облік робочого часу ведеться за допомогою графіків змінності, тахографів та бланків підтвердження діяльності.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Правила внутрішнього трудового розпорядку

Графік змінності водіїв колісних транспортних засобів

Відомість обліку робочого часу та відпочинку водія

Згода водія на залучення до надурочних робіт

Інструкція з охорони праці для водія автотранспорту категорії «B»

Інструкція з охорони праці для водія вантажного автомобіля

Брошури та чеклісти:

Помічник кадровика «Правила внутрішнього трудового розпорядку та протокол – 2026: актуальні зразки»

Статті на тему:

Робота за графіком: чи можна 7 днів працювати, а потім 7 днів відпочивати

Змінний графік роботи: розставляємо кадрові акценти

Простій: коли запроваджують та як оформити

Неповний робочий час: запроваджуємо легко і без помилок