Робочий час водіїв: на що звернути увагу, де закріпити та як оформити

Нормативне регулювання робочого часу водіїв

Крім загальних норм трудового законодавства, встановлених насамперед Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), роботодавцям, в яких працюють водії, необхідно дотримуватися також спеціального законодавства щодо безпеки дорожнього руху та порядку застосування автотранспортних засобів, а саме:

1. Статті 46 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух». Вона передбачає, що адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять водії, зобов’язана, зокрема, організовувати роботу водіїв згідно з чинним законодавством, режимом праці і відпочинку, а також запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв.
2. Статті 18 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт». У ній передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов’язані, зокрема організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України та здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху.
3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (далі – Положення № 340). Це основний нормативний документ, який необхідно виконувати роботодавцям при встановленні водіям режиму робочого часу та часу відпочинку. Положення № 340 розроблене з дотриманням вимог міжнародних угод, ратифікованих Україною:
4. Конвенції МОП 1979 року № 153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті»;
5. Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), що набула чинності 03.08.1973.
6. Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС від 09.07.2012 № 964.

Основні вимоги щодо робочого часу водіїв

Вимоги щодо робочого часу водіїв зазначені у Положенні № 340, але вони не стосуються водіїв, згаданих у п. 1.4 цього Положення.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (п. 2.2 Положення № 340).

Інформацію про нормальну тривалість щоденної роботи водіїв наведемо у таблиці 1.

Таблиця 1

Під час планування робочого часу водіїв роботодавцю необхідно враховувати, що до робочого часу водіїв включається не тільки час безпосереднього керування транспортним засобом (далі – ТЗ) працівником, але й інші періоди, а саме (п. 2.1 Положення № 340):

1. змінний період керування;
2. підготовчо-заключний період;
3. час простоїв не з вини водія (у тому числі, коли водій не зобов’язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв’язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу);
4. час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів);
5. час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення;
6. час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі);
7. час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм;
8. половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем;
9. інший час, передбачений законодавством України.

Обмеження щодо періоду керування ТЗ

Під час планування робочого часу водіїв та розробки графіків роботи також слід враховувати обмеження, встановлені для водіїв щодо періоду керування ТЗ, а саме:

1. змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 10 годин не частіше ніж двічі на тиждень та 9 годин в інші дні (п. 3.1. Положення № 340);
2. тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин (п. 3.3 Положення № 340).

Із загального правила є винятки, коли змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшено понад норми, установлені п. 3.1. Положення № 340). Таке збільшення допускається в разі виникнення непередбачуваних обставин:

1. технічна несправність ТЗ;
2. зупинення руху ТЗ в рейсі (на маршруті);
3. несприятливі погодні умови;
4. перешкоди руху, у тому числі спричинені бойовими діями, відсутність місць стоянки.

Але такі обставини водій зобов’язаний зазначити на роздруківці тахографа (характер і причину виникнення непередбачуваних обставин) не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки.

Щоб швидко впоратися зі складними обчисленнями та розрахунками, скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!

Перерви та час відпочинку водіїв

Розробляючи графік роботи водіїв, необхідно також враховувати вимоги Положення № 340 щодо встановлення водіям перерв між періодами керування ТЗ, а також часу відпочинку. Наведемо основну інформацію щодо таких вимог у таблиці 2.

Таблиця 2

Документальне оформлення

Усі особливості робочого часу водіїв повинні бути враховані та відображені у відповідних документах роботодавця. Так, з огляду на приписи, встановлені КЗпП і Положенням № 340 необхідно оформити наступні документи.

1. Колективний договір.

Саме в колдоговорі необхідно закріплювати положення про режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку (ст. 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди»).

Якщо в раніше укладеному колдоговорі не було встановлено умов, які враховують особливості робочого часу водіїв, потрібно внести до нього відповідні зміни.

У разі відсутності у роботодавця укладеного колдоговору необхідно закріпити всі особливості робочого часу водіїв в іншому внутрішньому документі (наказі, положенні тощо) та погодити всі необхідні моменти з профспілкою (профспілковим представником), як цього вимагають норми Положення № 340 (п. 2.2, 2.3, 2.6, 4.4).

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Це ще один з обов’язкових документів, в якому закріплюється режим роботи працівників. Отже, якщо в Правилах внутрішнього трудового розпорядку не було раніше зазначено про особливості роботи водіїв, потрібно внести до них відповідні зміни.

Докладно про Правила внутрішнього трудового розпорядку та внесення до них змін можна дізнатися зі статті

3. Графіки змінності.

Графік змінності – документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні (п. 1.5 Положення № 340). При складанні графіка змінності можна використовувати форму, наведену у додатку 1 до Положення № 340.

Графік змінності складають щомісяця та доводять до відома працівників під підпис (п. 6.2 Положення № 340).

4. Облік робочого часу.

Облік робочого часу водіїв ведуть з оформленням (п. 6.2 Положення 340):

1. табеля обліку використання робочого часу;
2. відомості обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2 до Положення № 340).

Крім того, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, і якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи / та вантажів, роботодавець також може заповнювати Бланк підтвердження діяльності (додаток 4 до Положення № 340).

5. Інші документи.

Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачене ведення індивідуальних контрольних книжок водія для водіїв, які керують:

1. ТЗ на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно;
2. вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно.

Але замість такої книжки водію можна видати завірену копію графіка змінності водіїв. Крім того, книжка не потрібна у разі використання діючого повіреного тахографа.

Особливості застосування підсумованого обліку робочого часу

Часто-густо у роботодавця відсутня можливість дотримуватися щотижневої та щоденної тривалості робочого часу, враховуючи особливості роботи водіїв. У цьому випадку допускається запровадження для водіїв підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (п. 2.3 Положення № 340). Тобто, роботодавцю необхідно визначити обліковий період, протягом якого буде виконуватися норма тривалості робочого часу. Обліковий період може бути будь який (місяць, квартал, півріччя тощо).

Правила застосування підсумованого обліку робочого часу закріплені у ст. 61 КЗпП.

Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу роботодавець приймає за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Зазвичай таке рішення оформлюють відповідним наказом або окремим положенням про запровадження підсумованого обліку робочого часу. Крім того, про це доцільно загадати й у ПВТР.

Обмеження робочого часу

За підсумованого обліку робочого часу нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин. Водночас тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.

Щодо часу відпочинку, то при встановленні водіям підсумованого обліку робочого часу необхідно врахувати, що тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку в окремі періоди може бути зменшено до 9 послідовних годин протягом будь-якого 24-годинного періоду, але не частіше ніж тричі на тиждень, рахуючи від початку робочої зміни (п. 5.3 Положення № 340). При цьому робочий час протягом облікового періоду не повинен перевищувати норми робочого часу, установленої законодавством. Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовують і надають водієві у вигляді додаткових, вільних від роботи протягом облікового періоду, годин у порядку, передбаченому графіком змінності.

Затвердження графіка змінності

При підсумованому обліку робочого часу праця водіїв регулюється Графіками змінності водіїв колісних транспортних засобів (п. 2.4 Положення № 340). Особливість такого графіка полягає в тому, що складається він не на місяць, а на весь обліковий період (який може бути більше місяця). У графіку визначають тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів, при цьому забезпечують наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня.

Ще одна особливість, встановлена п. 2.5 Положення № 340: графік змінності на обліковий період доводять до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

Обліку робочого часу

У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв ТЗ, на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (п. 6.5 Положення № 340).

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП (п. 6.6 Положення № 340).

У разі запровадженні підсумованого обліку робочого часу для водіїв також радимо скористатися Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138.

Висновки

1. Робота водіїв пов’язана з підвищеною небезпекою, тому при встановленні для них робочого часу роботодавцю слід дотримуватися не лише загальних норм трудового законодавства, а й спеціальних, зокрема визначених Положенням № 340.
2. Законодавством встановлені певні обмеження щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку водіїв, які потрібно враховувати під час складання графіків змінності.
3. Особливості робочого часу водіїв повинні бути відображені у колдоговорі, Правилах внутрішнього трудового розпорядку та в інших документах роботодавця.
4. У разі неможливості дотримання щотижневої та щоденної тривалості робочого часу водіїв для них може запроваджуватися підсумований облік робочого часу.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2025 рік

Графік змінності водіїв колісних транспортних засобів

Відомість обліку робочого часу та відпочинку водія

Стаття на тему:

Змінний графік роботи: розставляємо кадрові акценти