Питання звільнення під час призупинення дії трудового договору завжди викликає чимало запитань. У постанові Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 521/2212/23 міститься кілька важливих висновків.
Висновок перший – фактичне знищення
Обов’язковою умовою для звільнення працівника за умов неможливості забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП) повинна бути об’єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Висновок другий – дозволено звільнення «за власним»
Під час призупинення дії трудового договору працівник може звільнитися з роботи за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП, зокрема за угодою сторін.
Висновок третій – поновлення без середнього
Якщо роботодавець безпідставно звільнив працівника під час призупинення дії трудового договору, то його в судовому порядку можуть поновити на роботі.
Проте працівник не матиме права на середній заробіток за час вимушеного прогулу. Аргументи: на момент звільнення трудові відносини між працівником і роботодавцем були призупинені, тобто не передбачали виконання працівником роботи та виплату роботодавцем зарплати. Оскільки зарплата не повинна була сплачуватися під час призупинення дії договору, то працівник і не був позбавлений заробітку внаслідок незаконного звільнення.