Держоргани та ОМС: особливості використання відпусток-2024

Особливості відпусток працівників держорганів у 2024 році

Статтею 33 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон про держбюджет) передбачено нові умови використання відпусток у 2024 році:

1. Відпустки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року.
2. У разі невикористання працівником державного органу відпусток, визначених ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.

На що варто звернути увагу?

По-перше, йдеться про всіх працівників держорганів, а не лише про держслужбовців, а отже, і про працівників патронатної служби, робітників, працівників, які виконують функції з обслуговування.

По-друге, мова лише про щорічні відпустки – основну та додаткові, перераховані в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки. А ось соціальних (в тому числі соцвідпусток на дітей), навчальних, творчих відпусток ця норма не стосується.

По-третє, йдеться про відпустки, на які працівник набув право за останній відпрацьований робочий рік. Як відомо, робочий рік не збігається з календарним. Він відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).

Від редакції: робочий рік починається з першого дня, коли працівник фактично приступив до виконання своїх обов’язків, а не з дня укладання трудового договору чи видання наказу про прийняття працівника

Відповідно, останній робочий рік у розумінні ст. 33 Закону про держбюджет – це рік, останній робочий день якого припав на будь-який день 2024 року. Така думка підтверджується, зокрема, в листі Мінекономіки від 05.10.2024 № 4701-05/72452-09.

Приклад. Працівника прийнято на роботу 12.10.2022. Його робочий рік триває з 12 жовтня по 11 жовтня кожного року. З 12.10.2022 по 11.10.2023 – перший рік, з 12.10.2023 по 11.10.2024 – другий рік. І саме до цього, другого року, застосовується норма ст. 33 Закону про держбюджет.

При цьому до щорічної відпустки за минулий робочий рік, якщо вона не була ще використана працівником, обмеження не застосовуються. Відпустки за минулі періоди «не згорають». Першочерговості надання щорічної відпустки за поточний робочий рік у разі наявності невикористаної відпустки за попередній рік законодавчо також не визначено.

Відпустка, згадана в ст. 33 Закону про держбюджет, може надаватися як протягом бюджетного року – 2024, так і розпочатися у 2024 році, а закінчитися вже у 2025-му (перехідна відпустка). Це можливо лише за умови, що відпускні будуть виплачені у 2024 році до початку відпустки, аби забезпечити дотримання норм бюджетного законодавства та умов фінансування відповідного держоргану 2024 року.

Відпустка за стаж держслужби

Питання виникає щодо відпустки за стаж держслужби. Адже на відміну від щорічної основної така відпустка надається не завжди за відпрацьований робочий рік. Річ у тім, що на держслужбі працівник міг працювати з перервами чи переводитися до іншого органу (на іншу посаду) не в дату свого першого прийняття (дата початку робочого року та дата переведення не збігаються).

Право на додаткову відпустку за стаж держслужби надається після досягнення відповідного стажу. Від нього також залежить і її тривалість.

У 2024 році потрібно використати дні додаткової відпустки за стаж державної служби, що збільшився у держслужбовця в його робочий рік 2023–2024

Таку думку висловили фахівці НАДС в листі від 26.09.2024 № 9342/10.3-24. Адже у межах останнього робочого року у держслужбовця виникло право на додаткову відпустку такої тривалості.

Також фахівці НАДС (у згаданому вище листі) та Мінекономіки (в листі від 05.10.2024 № 4701-05/72452-09) наголошують, що з урахуванням норм ст. 6 Закону про відпустки керівники держорганів повинні забезпечити використання працівниками 24 к. дн. щорічної основної та додаткової відпусток за останній відпрацьований робочий рік. І тільки після цього виникає право на компенсацію за дні невикористаних відпусток.

До речі, дату виплати компенсації (точної чи орієнтовної) не містять ані законодавство, ані рекомендації профільних відомств. Теоретично найкращий час для неї – грудень, коли відпустками, як правило, встигають скористатись усі працівники. Допомогти у цьому питанні також може графік відпусток за умови його своєчасного затвердження та дотримання і керівництвом, і працівниками.

Відпустки посадовців, службовців і робітників ОМС

На відміну від працівників держорганів на працівників ОМС ст. 33 Закону про держбюджет не поширюється, оскільки місцеве самоврядування є окремою категорією і не належить до ієрархії держорганів.

Але без нюансів воєнного часу й тут не обійшлося. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі – Закон № 2493) законодавство про працю поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не врегульована цим Законом. Враховуючи, що в ОМС працівники умовно поділяються на три категорії – посадові особи, службовці, робітники – правила надання відпусток для кожної з них різняться.

Так, до посадових осіб застосовані норми спеціального Закону № 2493, а для службовців та робітників питання відпусток врегульовані нормами КЗпП та Закону про відпустки. В умовах воєнного стану також слід дотримуватися і вимог Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Щорічні відпустки (основна та додаткова), як і у випадку з держслужбовцями, перераховані в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки. Основна відпустка для посадових осіб з урахуванням норм профільного законодавства становить 30 к. дн., для службовців та робітників – 24 к. дн.

Тривалість щорічної додаткової відпустки за стаж служби в ОМС, на яку мають право лише посадові особи, залежить від стажу служби з урахуванням норм ст. 21 Закону № 2493 та постанови КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.1994 № 250. За стаж служби в цих органах понад 10 років надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11 року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожен наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

Якщо йдеться про службовців і робітників, то фактично проблем з цим не виникає: їх відпустка не так часто перевищує 24 к. дн. Натомість у посадових осіб тільки основна щорічна відпустка становить 30 к. дн. Але на відміну від працівників держорганів в законодавстві щодо ОМС не визначено норми, яка б передбачала обов’язкову компенсацію у разі обмеження кількості днів відпустки роботодавцем чи відмови у наданні відпустки. Стосовно них застосовуються загальні вимоги, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136. Компенсацію за невикористану відпустку працівники ОМС можуть отримати лише при звільненні. Дні відпустки понад 24 к. дн., не використані у період дії воєнного стану, переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Від редакції: не радимо замінювати оплачувану відпустку неоплачуваною. Механізм такої заміни на законодавчому рівні не врегульовано. Крім того, не виключено, що норму визнають неконституційною. Про це читайте тут.

Однак такі вимоги встановлено лише щодо відпусток поточного робочого року. Відпустки за минулі роки не «згорають».

Крім того, роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (за певним винятком), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136). При цьому ОМС за приписами пп. 15 ч. 1 ст. 14 Закону «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882 (далі – Закон № 1882) належать до суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури.

Висновки

1. Відпустки працівників держорганів у 2024 році обмежені нормами ст. 33 Закону про держбюджет.
2. Для держслужбовців передбачено «примусову» виплату компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2024 рік.
3. Відпустки працівників ОМС у 2024 році надаються з урахуванням «загального» Закону №2136.
4. «Примусової» виплати компенсації посадовцям, службовцям і робітникам ОМС не передбачено.

Анна ГОНЧАР, юрист

Шаблони та зразки документів:

Повідомлення працівнику про використання щорічних відпусток (державна служба)

Статті на тему:

Особова картка державного службовця: форма, (не)обов’язковість, особливості ведення

Стаж роботи в органах місцевого самоврядування: гарантії та виплати, пов’язані зі стажем