Хто з іноземців може працювати без дозволу: перелік винятків

Роботодавці мають право працевлаштовувати іноземців на роботу лише на підставі офіційного дозволу на працевлаштування. Працевлаштування іноземця без наявності такого дозволу вважається порушенням закону і тягне за собою відповідальність. Проте, існують винятки з цього правила

Для яких категорій іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?

Закон України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» передбачає, що роботодавці можуть працевлаштовувати іноземців на роботу на підставі дозволу на працевлаштування.


Робота іноземця без оформлення дозволу буде порушенням закону й спричинить відповідальність. Але з цього правила є винятки. Так дозвіл на працевлаштування не потрібен для працевлаштування:


  1. іноземців, які постійно проживають в Україні;
  2. іноземців, які набули статусу біженця, відповідно до законодавства України, або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  3. іноземців, які визнані особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
  5. працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  6. спортсменів, які набули професійного статусу, артистів і працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  7. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  8. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
  9. священнослужителів, які є іноземцями й тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише в таких організаціях із офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
  10. іноземців, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  11. іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності в закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
  12. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.


Джерело: Держпраці