Законопроєкт №12255-1 є альтернативним до законопроєкту №12255 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі відсутності працівника на роботі в період дії воєнного стану».
Зокрема, законопроєктом №12255-1 пропонується доповнити ст. 7 Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ) частинами 3 та 4:
« 3. Кожна із сторін трудового договору зобов’язана постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних, зокрема: поштової адреси, електронної адреси (за наявності), номерів телефону тощо.
Виконання цього обов’язку забезпечується:
- роботодавцем – шляхом внесення відповідних змін до відомостей про нього, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- працівником – шляхом направлення інформації на поштову адресу або адресу електронної пошти роботодавця, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
4. У разі, якщо будь-яка сторона/сторони трудового договору не виконує зобов’язання, передбачені частиною третьої цієї статті, здійснення іншою стороною трудового договору комунікації за останніми відомими їй поштовою/електронною адресою або номером телефону вважається належним виконанням такою стороною визначеною законодавством вимоги щодо повідомлення іншої сторони. У разі відсутності поштового та/або електронного зв’язку за останніми відомими контактними даними, визначені законодавством вимоги щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов’язків та/або припинення/розірвання трудового договору не застосовуються.»
Суттєві зміни плануються до ст. 13 Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ. Зокрема, передбачено, що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язується надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності тощо.
Після закінчення строку призупинення дії трудового договору, дія трудового договору відновлюється в повному обсязі. У випадку припинення трудового договору, роботодавець повинен виконати обов’язки щодо проведення розрахунку із працівником, а також видати трудову книжку (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги.
У разі відсутності доступу до трудової книжки або її втрати, роботодавець зобов’язаний видати працівнику дублікат трудової книжки в порядку та строки, встановлені законодавством
Якщо законопроєкт приймуть, то призупинення дії трудового договору обмежать - сукупно не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження).
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не позбавляє його сторони права припинити трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю
Джерело: ВРУ