Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: (не)обов’язково письмовий 

Письмова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом є обов’язковою. Однак на період дії воєнного стану ця вимога може не застосовуватися 

Укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог п. 6-2 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).

 

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. 

 

Отже, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою. 

 

Водночас  трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про (ст. 21-1 КЗпП): 

 

  1. спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків; 
  2. спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність стати до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті; 
  3. інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

 

На нашу думку, за можливості такий трудовий договір і під час дії воєнного стану слід укладати в письмовій формі.  


Джерело: Держпраці 

 

Статті на тему: 

Письмові трудові договори: (не)обов’язковість, форми, перспективи переходу з усних на письмові 

Процедура прийняття на роботу: 5 кроків до оформлення трудових відносин