Письмові трудові договори: (не)обов’язковість, форми, нюанси воєнного стану

1. У яких випадках письмова форма трудового договору обов’язкова
2. Особливості укладання письмових трудових договорів у воєнний час
3. Затверджені форми письмових трудових договорів
4. Чи можна вносити зміни в типові форми трудових договорів

У яких випадках письмова форма трудового договору обов’язкова

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).

Перелік випадків, коли дотримання письмової форми трудового договору є обов'язковим, наведений у ч. 1 ст. 24 КЗпП, а саме:

1. при організованому наборі працівників;
2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3. при укладенні контракту;
4. у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
6. при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7. при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;
8. при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;
9. при укладенні трудового договору з домашнім працівником;
10. в інших випадках, передбачених законодавством України.

Отже, у всіх цих випадках роботодавцю і працівнику необхідно укласти письмовий документ під назвою «Трудовий договір». Але це не виключає необхідності видання роботодавцем наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення в орган ДПС відповідно до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 (ч. 4 ст. 24 КЗпП).

У ст. 24 КЗпП зазначено, що письмова форма трудового договору також обов’язкова в інших випадках, передбачених законодавством. Що це за випадки?

Йдеться про випадки, коли у законі чи іншому нормативно-правовому акті прямо зазначено, що трудовий договір укладається з працівником у письмовій формі в певній ситуації.

Отже, трудовий договір також має укладатись у письмовій формі:

1. з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею (п. 1 постанови КМУ від 16.11.1994 № 779);
2. з працівниками, що приймаються на роботу до релігійних організацій (ст. 25 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»);
3. з особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру (п. 5 постанови КМУ від 20.03.2013 № 175).

Якщо ж трудовий договір укладається в «усній» формі, то його роль виконують заява працівника про прийняття на роботу та наказ роботодавця про прийняття на роботу.

Особливості укладання письмових трудових договорів у воєнний час

Особливості трудових відносин у період дії воєнного стану визначені Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Зокрема, норми цього закону стосуються і форми трудового договору.

Потрібна відповідь «на вчора»? Сервіс «ОК» – це оперативна консультація від профі. Поставте питання – і отримайте фахову відповідь протягом 24 годин!

Отже, у ч. 1 ст. 2 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Тобто під час воєнного стану дотримуватися письмової форми трудового договору не обов’язково, якщо роботодавець і працівник дійшли такої згоди. Тож для укладення трудового договору достатньо буде отримати заяву від працівника, видати наказ про прийняття на роботу і повідомити орган ДПС про нового працівника.

Але ми радимо за можливості укладати договори у письмовій формі у тих випадках, коли це передбачено ст. 24 КЗпП, тим більше, що для багатьох з них є затверджені форми, що значно спрощує завдання роботодавця з оформлення трудового договору

Крім того, чим детальніше і конкретніше прописані умови трудових відносин, тим краще як для роботодавця, так і для працівника, адже це зменшує ризик суперечок між сторонами у майбутньому.

Відносно укладення письмового трудового договору з нефіксованим робочим часом Держпраці вказує, що під час воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою. Водночас при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом у змісті такого договору неодмінно мають бути присутні умови, які є обов’язковими відповідно до закону (ст. 21¹ КЗпП).

Затверджені форми письмових трудових договорів

Законодавством затверджені такі типові та рекомендовані форми для письмових трудових договорів:

1. Типова форма трудового договору про надомну роботу, затверджена наказом № 913-21;
2. Типова форма трудового договору про дистанційну роботу, затверджена наказом № 913-21;
3. Орієнтовна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом, затверджена наказом Мінекономіки від 26.10.2022 № 4179;
4. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260;
5. Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою КМУ від 02.08.1995 № 597;
6. Типова форма трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, затверджена наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 08.12.1994 № 44.

Чи можна вносити зміни в типові форми трудових договорів

Використовуючи типову або орієнтовну форму трудового договору, роботодавці дуже часто замислюються: чи можна вносити в цю форму зміни та доповнення?

Ці зміни можливі, але слід враховувати, що всі необхідні умови мають бути присутні у такому трудовому договорі. Крім того, додані до трудового договору умови не мають погіршувати становище працівника порівняно із законодавством України про працю (ст. 9 КЗпП).

У роз’ясненні Держпраці зазначає, що сторонам трудових відносин при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу не заборонено вносити додаткові зміни та доповнення, які не суперечать законодавству про працю.

Також у роз’ясненні вказано, що у трудовому договорі про дистанційну або надомну роботу у розділі «IV. Умови оплати праці» не обов’язково повністю дублювати положення колективного договору та/або нормативного акту роботодавця: за умови дотримання відповідно до законодавства процедури інформування працівника про його умови праці, у трудовому договорі може бути зазначене відповідне посилання на колективний договір або нормативний акт роботодавця без встановлення у ньому конкретних умов оплати праці.

Висновки

1. Дотримання письмової форми трудового договору є обов'язковим для випадків, зазначених у ст. 24 КЗпП, а також в окремих спеціальних нормативних актах.
2. Для певних видів письмових трудових договорів є затверджені законодавством типові та рекомендовані форми.
3. Під час дії воєнного стану допускається укладання трудового договору у так званій усній формі, шляхом оформлення заяви працівника та наказу роботодавця.

Оксана КОВАЛЬЧУК, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Трудовий договір

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу

Трудовий договір про дистанційну роботу за сумісництвом

Типова форма трудового договору про надомну роботу

Статті та консультації на тему:

Письмові трудові договори: (не)обов’язковість, форми, перспективи переходу з усних на письмові

Чи достатньо для працевлаштування заяви та наказу