Не виконали норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю: чи можливий штраф без «очної» перевірки

1. Предмет спору
2. Позиція позивача
3. Що вирішили суди
4. Приписи законодавства
5. Висновки
6. Що варто взяти на озброєння в разі отримання «листів щастя» від Фонду та підготовки до відстоювання своєї позиції у суді

Родзинкою нашого матеріалу буде постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 460/28539/23 (інформації щодо касаційного оскарження зазначеної постанови в ЄДРСР немає). І не лише вона, адже у розглянутій ситуації не все так однозначно.

Предмет спору

У грудні 2023 року відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) звернулося до суду з позовом до фермерського господарства (далі – Відповідач) про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю на загальну суму 42045,90 грн. Суд першої інстанції у задоволені позову Фонду відмовив, і суд апеляційної інстанції з ним погодився.

Позиція позивача

Накладання адміністративно-господарських санкцій Фонд обґрунтовував тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників, які працювали у відповідача, за рік становила 9 осіб, тоді як середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 78796,44 грн. Отже, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю у Відповідача повинна була становити 1 особу, натомість, вона дорівнювала нулю. Таким чином, з розрахунку вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році. Розрахунки адміністративно-господарських санкцій та пені були здійснені Фондом винятково на підставі даних Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, який Відповідач надав до контролюючих органів за основним місцем обліку без можливості їхнього коригування.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, був направлений Фондом Відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ.

У зв’язку з несплатою санкції в добровільному порядку Фонд нарахував відповідачу пеню та звернувся до суду.

Правове обґрунтування накладання санкцій – ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875), Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затверджений постановою Правління ПФУ від 10.03.2023 № 14-1 і наказом Фонду від 10.03.2023 № 17 (далі – Порядок).

Що вирішили суди

Позиція судів першої та апеляційної інстанції сприятлива для роботодавця:

1. невиконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і як наслідок, накладення адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці;
2. у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що територіальному органу Держпраці повідомлялась інформація про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також докази того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік;
3. Фонд не надав жодних доказів того, що від ПФУ була отримана інформація про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також жодного доказу на підтвердження того, що у 2022 році середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю у відповідача була меншою, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону № 875 (відсутні будь-які дані про штатну чисельність найманих робітників за 2022 рік, в т. ч. у розрізі кожного місяця; про осіб з інвалідністю, які перебувають у трудових відносинах; про кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих такими особами);
4. не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання підприємством нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, Фонд передчасно звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Зауважимо, що в основу таких висновків було покладено постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21. У цій справі Верховний суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду від ПФУ. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавця виникає обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Приписи законодавства

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю, а також права та обов’язки роботодавців у цій сфері визначено Законом № 875. При цьому варто нагадати, що Законом України від 18.10.2022 №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682) було внесено суттєві зміни до Закону № 875 в частині переліку заходів, які роботодавці зобов’язані здійснювати з метою працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, з 06.11.2022 роботодавці НЕ повинні:

1. реєструватися за своїм місцезнаходженням у відповідних відділеннях Фонду;
2. звітувати про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.

АЛЕ! З роботодавців ніхто не знімав обов’язку виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю: якщо в роботодавця працює від 8 до 25 осіб – одне робоче місце; якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (26 і більше) – 4% середньооблікової кількості штатних працівників.

Водночас оновлена редакція ст. 19 Закону № 875 передбачає, що Фонд щороку, до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. Розрахунок санкцій надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети роботодавців, на веб-порталі електронних послуг ПФУ у формі та порядку, визначених Фондом спільно з ПФУ.

Висновки

Попри сприятливе для роботодавців рішення (до речі, воно не єдине, аналогічну позицію також зайняв 04.11.2024 р. Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 520/15944/24) щодо притягнення до відповідальності лише на підставі акта перевірки Держпраці, існує й протилежний погляд на ситуацію. Так, у постановах П’ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 420/26067/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 260/2460/24суди вказали:

1. з 06.11.2022 відповідно до внесених змін розрахунок адміністративно-господарських санкцій здійснюється автоматично без втручання посадових осіб Фонду на підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Отже, оскільки з 06.11.2022 змінився порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій, правові висновки Верховного Суду, які були сформовані щодо правовідносин, до яких застосовувалася редакція ст. 19 Закону № 875, чинна до 06.11.2022, і стосувалися можливості накладення на суб’єктів господарювання зазначених санкцій лише за результатами проведеної органами Держпраці перевірки, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 06.11.2022;
2. непроведення перевірки органами Держпраці не впливає на можливість самостійного визначення та нарахування Фондом адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ретельно проаналізувавши положення ст. 19 Закону № 875 у чинній станом натепер редакції, слід визнати, що висновки судів, які не визнають перевірку Держпраці обов’язковою підставою для притягнення роботодавця до відповідальності, відповідають нормі закону. З огляду на прямий припис ст. 19 Закону № 875 без проведення «очної» перевірки, лише на підставі звітних даних, Фонд повинен виявляти порушників та нараховувати їм адміністративно-господарські санкції. Тут можна провести аналогію з камеральною перевіркою платника податків, яка проводиться винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Якщо ж роботодавець не згоден із результатами такої перевірки, йому доведеться доводити свою правоту у суді. Про це зазначено і в самому розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Таким чином, Закон № 875 передбачає два самостійних способи виявлення порушень і порушників нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю та їх покарання: перевірки Держпраці та щорічний моніторинг Фонду. Хоча Закон № 875 оперує поняттям «визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць», таке виявлення порушників на підставі звітних даних є по суті камеральною перевіркою. Звісно, така перевірка не вважається повноцінною очною перевіркою з дослідженням усіх необхідних документів роботодавця, але з огляду на відповідні повноваження Фонду радимо уважно поставитися як до обов’язку виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, так і до заповнення звіту. На це також звернуло увагу Східне міжрегіональне управління Держпраці у своїх роз’ясненнях, зауваживши про потребу достовірності та правильності зазначення звітних даних про середньооблікову кількість штатних працівників та недопущення помилок в Об’єднаній звітності, коли працівники з інвалідністю помилково зазначаються як звичайні працівники.

Що варто взяти на озброєння в разі отримання «листів щастя» від Фонду та підготовки до відстоювання своєї позиції у суді

Розглядаючи спори роботодавців з Фондом, суди (див. рішення Верховного суду посиланнями 1, 2 та 3), зокрема, зазначають, що:

1. обов’язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено, як на суб’єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості;
2. Фонд, центр зайнятості та роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю;
3. обов’язок суб’єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та наданні інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю, тоді як обов’язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування;
4. додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов’язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або в іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

До того ж суди слушно зауважують, що відповідальність у вигляді адміністративно-господарської санкції на користь Фонду повинна наставати або:

1. у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону № 875 (невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, не звітування про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки саме ці діяння у формі бездіяльності призводять до позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю);
2. у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 19 Закону № 875 (безпідставна відмова у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості).

Таким чином, роботодавець не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо він розробив необхідні заходи зі створення для них робочих місць, зокрема, створив робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформував відповідні установи, але фактично не працевлаштував особу з інвалідністю з причин, незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Катерина МОТОРНА, юрист

Статті на тему:

Чи «штрафуватимуть» у 2026, якщо осіб з інвалідністю не вистачатиме, але 3-ПН подана

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: готуємося до змін 2026 року

Новий документ, що підтверджує інвалідність у 2025: як зберегти пільгову ставку ЄСВ

Підтвердження інвалідності для ставки ЄСВ 8,41%: довідка МСЕК чи витяг експертної команди