Новий Закон! Внесок для роботодавців за непрацевлаштування осіб з інвалідністю!
Верховна Рада змінює підходи підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю. Ці зміни спрямовані на посилення відповідальності роботодавців за недотримання нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю та впровадження нового механізму сплати внесків. Розглянемо ключові положення нового закону та їх вплив на роботодавців.
Говоримо про ухвалений сьогодні в цілому законопроєкт №5344-д, який оновлює положення Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Основні новації
Попередній підхід
Раніше роботодавці повинні були забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю залежно від середньооблікової кількості штатних працівників за рік:
- від 8 до 25 працівників – мінімум одна особа з інвалідністю;
- понад 25 працівників – 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників.
Також, раніше роботодавець самостійно підсвічував це у формі 10-ПОІ, після її скасування – невиконання нормативу досліджується автоматично через реєстри та подану зарплату звітність, а відомості про необхідність сплатити санкції відображають в кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду.
Новий підхід
З 1 січня 2026 року норматив розраховуватиметься за квартал, а не за рік. Оновлені вимоги для звичайних підприємств та ФОП:
- від 8 до 25 працівників за квартал – одне робоче місце для особи з інвалідністю.
- понад 25 працівників за квартал – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал.
Для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю норматив становитиме 2%.
Важливо: у розрахунках виходитимемо із середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо внаслідок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінзарплати
Щоквартальний внесок у разі невиконання нормативу
Замість разових санкцій за рік, роботодавці тепер сплачуватимуть щоквартальний внесок у разі невиконання нормативу. Формула розрахунку внеску:
Внесок = 40% середньомісячної зарплати у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника × Кількість місяців у кварталі × (Нормативна кількість осіб з інвалідністю - Середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем)
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.
Хто звільняється від сплати внеску?
Внесок не сплачуватимуть роботодавці, у яких:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі менш як 8 працівників;
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників, та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Строки подання звітності та сплати внеску
Змінами передбачено, що роботодавці самостійно розраховують норматив. Також, визначено, що роботодавці подають звітність про нарахування і сплату внеску у строки, встановлені для подання звітності із сплати ЄСВ, та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності. Але тут вбачаємо проблему, адже базовим періодом для сплати внеску за законопроєктом названо квартал, а починаючи з січня 2025 року звітність з ЄСВ подаємо щомісяця. Втім до 2026 року ще чимало часу і сподіваємося законодавці унормують це питання.
Відповідальність за порушення
Закон передбачає жорсткі санкції за недотримання правил:
- несплата або несвоєчасна сплата внеску – штраф у розмірі 7% від несплаченої суми;
- донарахування внесків ПФУ – штраф у розмірі 10% від донарахованої суми за кожен квартал, але не більше 50% загальної суми;
- неподання звітності – штраф – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).
Коли все запрацює?
Новий порядок почне діяти з 1 січня 2026 року, що дає роботодавцям час для адаптації до змін. У цей період будуть розроблені підзаконні акти, які деталізуватимуть механізми розрахунку нормативу, сплати внесків і подання звітності.
Висновки
- Норматив тепер визначається за квартал, а не за рік.
- Для окремих роботодавців встановлюється норматив у 2% (замість 4%)
- Замість штрафу впроваджується сплата внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
- У разі несплати внеску нараховується пеня та штрафи від Пенсійного фонду.
- Новий порядок набирає чинності з 1 січня 2026 року. Протягом цього часу очікується розробка підзаконних актів для деталізації нових вимог.
Ці зміни вимагають від роботодавців завчасного перегляду кадрової політики для забезпечення дотримання оновленого законодавства.
Джерело: kadroland
Звільнення без зазначення причини в наказі визнане незаконним
Верховний Суд нагадав роботодавцям: посилання в наказі про звільнення лише на пункт КЗпП недостатньо. Якщо не зазначити конкретну норму закону, яка встановлює підставу для звільнення, працівника можуть поновити на роботі

Повідомлення про відмову у призначенні допомоги з тимчасовою втратою працездатності
Якщо працівнику відмовлено в оплаті лікарняного, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причини відмови та порядок її оскарження. Таке повідомлення має бути надіслане або вручено не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення відповідно до Закону № 1105-XIV.

Починаємо вести військовий облік з 01.08.2026: на яку дату формувати Списки ВО
Починаємо вести військовий облік з 01.08.2026 (з цієї дати призначено особу, відповідальну за ведення військового обліку). До цього часу військовий облік на підприємстві не вівся. З січня по серпень були прийняті нові працівники, а також були звільнення. В такому випадку Списки потрібно формувати станом на 1 серпня чи 1 січня?

Зміна істотних умов праці: звільняємо згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП
На практиці трапляються випадки, коли роботодавець змінює для працівника істотні умови праці (режим роботи, умови оплати праці тощо), але працівник не бажає виконувати роботу за новими правилами. У цьому випадку його можна звільнити. Проте для такого звільнення роботодавець повинен дотримуватися певних правил. Яких саме? Розповімо у статті, а також надамо поради, які документи потрібно оформити, та наведемо приклади судової практики

Куди подавати документи на критичність: в Мінеко чи в Мінагро
Реорганізація міністерств викликала запитання у роботодавців щодо подальшого підтвердження критичності та бронювання працівників. Уряд уже пояснив, чи вплинуть кадрові та структурні зміни на ці процедури та як діяти підприємствам у перехідний період

Головна умова оплати лікарняного працівнику зі статусом УБД
Для окремих категорій працівників законодавство передбачає особливий порядок оплати лікарняних. Хто має право на 100 % середньої заробітної плати та які документи потрібно надати роботодавцю – розповідаємо далі

29 липня 2026 у Мінекономіки відбудеться перше засідання щодо спрощеного підтвердження критичності
Сьогодні 29.07.2026 Мінекономіки планує провести перше засідання комісії з розгляду документів, поданих за спрощеною процедурою підтвердження критично важливого підприємства. Розповідаємо, на що потрібно звернути увагу роботодавцям, яким підтвердять критичність

Як не втратити пенсію тим, хто перебуває за кордоном через війну
Українці, які тимчасово перебувають за кордоном, можуть продовжувати накопичувати страховий стаж в Україні. Для цього законодавство передбачає кілька механізмів – від добровільної сплати страхових внесків до офіційної дистанційної роботи чи ведення підприємницької діяльності. ПФУ пояснює, які умови необхідно виконати

Про тотальні перевірки Держпраці. Заміну директора. Повернення на ВО виключених. Штраф за несплату «інвалідного» внеску 🙋♀️ Ранковий кадровик від 29.07.2026
Коротко, структурно, зрозуміло розповідаємо про головні новини. Радимо кращі статті дня та даємо зразки документів. І трохи професійного гумору

Без рішення ВЛК: у яких випадках військових можуть направити на оцінювання
Багато військовослужбовців помилково вважають, що для направлення на оцінювання повсякденного функціонування обов'язково потрібно мати постанову військово-лікарської комісії (ВЛК). Насправді законодавство не завжди висуває таку вимогу. Коли рішення ВЛК є необхідним, а коли без нього можна обійтися, та чому це важливо знати перед проходженням оцінювання – роз'яснюють фахівці













