Загальні правила і мораторій на перевірки
Перевірки органами Держпраці здійснюються відповідно до правил, встановлених Законом № 877. Органи Держпраці мають право проводити планові та позапланові перевірки. Але у період дії воєнного стану планові перевірки під забороною, а позапланові перевірки можуть здійснюватися тільки у випадках, прямо передбачених законодавством.
Мораторій на проведення перевірок органами контролю у період дії воєнного стану запроваджено постановою № 303. Отже, п. 1 постанови № 303 встановлює, що на цей період припиняється здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Але з цього правила є винятки. Зараз дозволено здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) в окремих сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України (п. 2 постанови № 303). Такі перевірки проводяться на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Крім постанови № 303, органи Держпраці при здійсненні перевірок у період воєнного стану також мусять дотримуватися вимог ст. 16 Закону № 2136. В цій нормі визначено, які перевірки та на яких підставах можуть здійснювати органи Держпраці (детальніше ці підстави розглянемо далі). Зазначимо, що ст. 16 Закону № 2136 дозволяє Держпраці здійснювати у період воєнного стану тільки позапланові перевірки.
Знайти цей план можна на сайті Держпраці за посиланням: https://dsp.gov.ua/nakazy-derzhpratsi-2023-rik/.
Але зараз планові перевірки під забороною, тому виконання цього плану під великим питанням. Однак ми не виключаємо, що найближчим часом в Закон № 2136 можуть бути внесені зміни, які дозволять проводити планові перевірки… Тож радимо роботодавцям ознайомитися зі змістом додатка до річного плану Держпраці, там ви можете знайти перелік роботодавців, яких заплановано перевірити у 2024 році, а також дату початку перевірки та її строк.
Підстави для проведення позапланових перевірок Держпраці
Підстави для проведення позапланових перевірок органами Держпраці у період воєнного стану наступні (ст. 16 Закону № 2136).
1. Заява працівника чи профспілки щодо дотримання законодавства про працю. Такі перевірки проводяться відносно:
- виконання норм Закону № 2136;
- виявлення неоформлених трудових відносин;
- визначення законності припинення трудового договору.
2. Підстави, зазначені в абзацах п’ятому, восьмому – десятому ч. 1 ст. 6 Закону № 877. Ось ці підстави:
- звернення фізособи про порушення, які завдали шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому середовищу або безпеці держави. Але таке звернення має бути підтверджено відповідними документами або їх копіями, що підтверджують порушення;
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку СГ у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що робить значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаного з діяльністю підприємства;
- рішення суду.
3. Звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.
4. Невиконання роботодавцем приписів органу Держпраці про усунення порушень законодавства, виданих після 1 травня 2022 року. Тож ця підстава діє, якщо вже раніше у роботодавця була проведена перевірка, за результатами якої було видано припис про усунення правопорушень, яке не було виконано у встановлений термін.
Отже, зараз органи Держпраці можуть провести у вас тільки позапланову перевірку і тільки на вищезазначених підставах.
Правила проведення позапланових перевірок
Проводячи позапланові перевірки, органи Держпраці мають дотримуватися правил, встановлених Законом № 877 (ч. 2 ст. 16 Закону № 2136). Розглянемо ці правила детальніше.
1. Строк позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів (далі – р. д.), а щодо суб’єктів малого підприємництва – 2 р. д. (ч. 4 ст. 6 Закону № 877). Продовження строку перевірки не допускається.
2. Перед початком перевірки представники органу Держпраці мають пред’явити роботодавцю наступні документи:
- направлення на перевірку, оформлене відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону № 877 (копія направлення вручається СГ);
- службові посвідчення (форма затверджена наказом Мінекономіки від 11.11.2020 № 2305).
Також перед початком перевірки представники органу Держпраці мають внести запис до Журналу реєстрації перевірок, якщо роботодавець веде такий журнал (ч. 12 ст. 4 Закону № 877).
3. Результати перевірки оформлюються відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877. Тож в останній день перевірки складається акт за формою 1, затвердженою наказом № 2161. Акт складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу Держпраці та передається на підпис суб’єкту господарювання.
Якщо ви не згодні з фактами, викладеними в акті, то можете підписати його із зауваженнями. Біля підпису зробіть відповідну відмітку «Підписано із зауваженнями», та додайте до акта зауваження у письмовій формі. Зауваження вважаються невіддільною частиною акта.
Якщо під час перевірки виявлено порушення, то орган Держпраці протягом 5 р. д. із дня завершення перевірки складає припис про їх усунення (форма 8, затверджена наказом № 2161). Строк усунення порушення зазначається у самому приписі.
Штрафні санкції за порушення трудового законодавства
У разі виявлення в ході перевірки порушень законодавства про працю, застосовуються такі санкції:
- до роботодавця – штрафи на підставі ст. 265 КЗпП;
- до посадових осіб роботодавця – адміністративні штрафи на підставі ст. 41 КУпАП.
Розглянемо детальніше особливості застосування цих санкцій.
Штрафи на підставі ст. 265 КЗпП.
Хочемо відразу зазначити, що у період дії воєнного стану у разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк винесених приписів про усунення правопорушень, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136)!
Тож не ігноруйте виданий органом Держпраці припис про усунення правопорушень і не забувайте повідомити про виконання припису у встановлений строк – це допоможе уникнути штрафу за порушення.
Але, якщо не виконали припис, чекайте на застосування штрафу на підставі ст. 265 КЗпП!
Розміри штрафів, встановлених цією статтею КЗпП, обчислюються, зважаючи на розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (далі – МЗП). Нагадаємо, що розміри МЗП у 2024 році такі (ст. 8 Закону № 3460):
- з 01.01.2024 – 7 100 грн;
- з 01.04.2024 – 8 000 грн.
Ми не будемо перелічувати весь список штрафів, вказаних у ст. 265 КЗпП, а наведемо для прикладу декілька з тих, що найчастіше застосовуються на практиці:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) – штраф у розмірі 10 МЗП за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (зараз це 71 000 грн);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць – 3 МЗП (21 300 грн);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 2 МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (14 200 грн);
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – 3 МЗП (21 300 грн);
- недопущення до проведення перевірки з питань виявлення допуску до роботи без оформлення трудового договору – 16 МЗП (113 600 грн);
- порушення інших вимог законодавства про працю – 1 МЗП за кожне таке порушення (7 100 грн).
Правила накладання штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, такі:
- штрафи уповноважені накладати органи Держпраці (ч. 4 ст. 265 КЗпП);
- штрафні санкції накладаються відповідно до правил, встановлених Порядком № 509;
- строків давності для застосування штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, законодавством не передбачено;
- накладений штраф необхідно сплатити протягом місяця з моменту винесення постанови про накладення штрафу (п. 9 Порядку № 509). Якщо штраф не буде сплачений протягом цього строку, органи Держпраці передадуть документи органам державної виконавчої служби для примусового стягнення суми штрафу (п. 11 Порядку № 509);
- накладений штраф може буди оскаржений в судовому порядку (п. 10 Порядку № 509).
Адмінштрафи на підставі ст. 41 КУпАП.
На відміну від штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП, для адмінштрафів, які застосовуються на підставі ст. 41 КЗпП, послаблень на період дії воєнного стану законодавством не передбачено.
Розмір штрафів, передбачених ст. 41 КУпАП, визначений у неоподатковуваних мінімумах доходу (далі – НМДГ). Розмір НМДГ в цьому випадку складає 17 грн (п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПК).
Наприклад, штраф в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн) застосовується:
- за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі,
- за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення;
- за інші порушення вимог законодавства про працю.
Якщо ж порушення скоєне повторно протягом року, то штраф може бути накладений у розмірі від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн).
Правила застосування адмінштрафів:
- до адміністративної відповідальності притягуються посадові особи підприємства, а також роботодавці-підприємці;
- за фактом здійснення адміністративного правопорушення складається протокол (ст. 254 КУпАП). Такий протокол відносно правопорушень, передбачених ст. 41 КУпАП уповноважені складати органи Держпраці (ст. 255 КУпАП);
- на підставі складеного протоколу виноситься постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. За порушення, передбачені ч. 1–4, 7 ст. 41 КУпАП, виносити постанови уповноважені суди (ст. 221 КУпАП);
- строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП. Отже, цей строк у справах, підвідомчих судам, становить не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення;
- застосований штраф необхідно сплатити протягом 15 днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, а якщо ви його оскаржите – тоді з моменту отримання відповіді про залишення скарги без задоволення (ст. 307 КУпАП).
Висновки
- У період дії воєнного стану органи Держпраці мають право проводити у роботодавців позапланові перевірки за наявності підстав, передбачених ст. 16 Закону № 2136.
- Правила проведення перевірок встановлені Законом № 877.
- З порушення законодавства про працю, виявлені в ході перевірки, можуть бути накладені штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП та ст. 41 КУпАП. Але, під час воєнного стану штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, застосовуються тільки у випадку, якщо роботодавець не усуне порушення у строк, встановлений приписом органу Держпраці.
Нормативно-правове забезпечення
КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971.
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.
ПК – Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Закон № 877 – Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Закон № 2136 – Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Закон № 3460 – Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Наказ № 214 – Наказ Державної служби України з питань праці від 30.11.2023 № 214 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2024 рік».
Наказ № 2161 – Наказ Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці».
Наказ № 2305 – Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.11.2020 № 2305 «Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці».
Порядок № 509 – Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.
Постанова № 303 – Постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань