Допомога по тимчасовій непрацездатності є важливим елементом системи соціального захисту, адже саме вона забезпечує застрахованим особам часткове відшкодування втраченої заробітної плати у період хвороби. Правові підстави для її нарахування та отримання визначені Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105).
Наслідки порушення режиму лікування
Частина друга статті 16 Закону №1105 прямо передбачає, якщо застрахована особа, перебуваючи на лікарняному, не дотримується режиму лікування, встановленого лікарем, її право на отримання допомоги припиняється.
Виплата зупиняється з дня допущення порушення і на той період, який визначить орган, що призначає допомогу
Тобто сам факт недотримання режиму ще не означає автоматичного анулювання лікарняних.
Важливою є:
- офіційна фіксація порушення;
- рішення страхувальника.
Яка інформація є підставою для припинення виплат?
Підставою для позбавлення права на допомогу є відмітка лікуючого лікаря про факт порушення режиму.
Вона вноситься:
- у електронний листок непрацездатності;
або
- у паперовий лікарняний, якщо він видавався.
Без такої відмітки роботодавець не має підстав для зменшення чи відмови у виплатах, навіть якщо порушення відбулося фактично
Види порушень режиму
Законодавство та медичні протоколи визначають низку дій, які розцінюються як порушення встановленого режиму лікування.
Серед них:
- відмова від огляду експертною командою з оцінки повсякденного функціонування особи (МСЕК);
- невиконання рекомендацій лікаря, зазначених у медичній документації;
- самовільне залишення лікувально-профілактичного закладу;
- неявка або запізнення на плановий прийом до лікуючого лікаря;
- перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння під час непрацездатності;
- відмова від госпіталізації, якщо така була медично обґрунтована.
Ці порушення можуть вплинути як на часткову, так і на повну відмову у виплаті допомоги – залежно від рішення страхувальника.
Хто ухвалює рішення про позбавлення виплати?
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №1105, рішення щодо призначення або відмови у призначенні допомоги приймає:
- страхувальник (роботодавець);
або
- уповноважена ним особа.
Роботодавець зобов’язаний:
- контролювати правильність обчислення лікарняних;
- слідкувати за дотриманням строків нарахування та виплати;
- розглядати документи, що підтверджують непрацездатність;
- ухвалювати рішення про відмову, призупинення або часткове обмеження страхових виплат у разі порушення режиму лікування.
Тобто лікар лише фіксує факт порушення, а остаточне рішення – повністю або частково припинити виплати – ухвалює роботодавець
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
