При звільненні вихідна допомога виплачується в певних випадках

КЗпП не передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні у зв'язку з непоявою на роботі протягом більше ніж чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

До Держпраці звернувся працівник і поцікавився питанням щодо надання вихідної допомоги при звільненні. Він повідомив, що роботодавець звільняє його за п. 5 ст. 40 КЗпП (нез’явлення на роботу протягом більше ніж чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Крім того, роботодавець не збирається виплачувати вихідну допомогу. У нього виникло питання.

Який розмір вихідної допомоги в разі звільнення у зв'язку з непоявою на роботі протягом більше ніж чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності?

Інспекторка праці роз’яснила, що вихідна допомога – це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.


Основною метою вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи. Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов’язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав.

Вичерпаний перелік підстав, за якими виплачується вихідна допомога при звільненні, визначено ст. 44 КЗпП

КЗпП, дійсно, не передбачено такої допомоги при звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП. Проте колективним договором можуть бути визначено додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.


Джерело: Держпраці