Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам визначено статтею 115 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та статтею 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці).
Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Щоб швидко впоратися зі складними обчисленнями та розрахунками, скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!
Аналогічна правова позиція визначена в статті 24 Закону про оплату праці.
Так, передбачено, що виплата заробітної плати повинна здійснюватися:
1. Регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.
2. Не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
3. Не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, рахується в межах місяця між виплатою авансу та зарплати за другу половину місяця
Тому не є порушенням, коли, наприклад, зарплату за другу половину місяця виплатили 24 серпня, а аванс за вересень 14 числа, оскільки 16-денний проміжок стосується виплат авансу та зарплати за один місяць, а не між виплатами різних місяців.
Джерело: Держпраці
