Сезонний трудовий договір – це різновид строкового договору. Він укладається на строк тривалості певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців.
Сезонними вважаються роботи, які містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою КМУ від 28.03.1997 №278
При укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи, це має бути відображено в наказі чи розпорядженні про прийом на роботу.
На сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві.
На сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Оплата праці за виконану роботу має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати.
Відпустка сезонним працівникам надається пропорційно відпрацьованому часу.
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця.
Якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Отже, якщо роботодавець забув вчасно звільнити сезонних працівників, вони набудуть статусу постійних працівників
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Сезонна робота: заява + наказ на прийняття
Нюанси оформлення працівників на сезонні роботи
Як оформити сезонних працівників на 3 тижні: ЦПХ чи строковий договір
