Робота на територіях бойових дій: пропонують 7 днів додаткової відпустки та подвійний стаж

Стаття 17. Особливості правового регулювання праці та гарантії осіб, які виконують роботу на територіях бойових дій

1. Особам, які починаючи з 24 лютого 2022 року, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", та продовженого в установленому законом порядку, фактично та особисто виконують посадові, службові, професійні або трудові обов'язки на територіях активних або можливих бойових дій, з урахуванням особливостей таких територій та характеру виконуваної роботи встановлюються особливі умови праці та додаткові трудові і соціальні гарантії, визначені цим та іншими законами України.

2. Положення цієї статті та передбачені нею гарантії застосовуються до відповідних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми підприємств, установ, організацій чи інших суб'єктів, у яких вони виконують відповідні обов'язки.

3. Перелік категорій осіб, які забезпечують життєдіяльність населення, функціонування держави, територіальних громад, підприємств, установ та організацій і мають право на отримання відповідних гарантій, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру виконуваних ними функцій та необхідності забезпечення життєдіяльності відповідних територій.

4. Для цілей цієї статті територіями активних та можливих бойових дій є території, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі зміни статусу території, на якій особа фактично виконувала посадові, службові, професійні або трудові обов'язки, період такого виконання зараховується відповідно до статусу, який мала така територія у період фактичного виконання особою відповідних обов'язків.

Зміна статусу території, на якій особа фактично виконувала посадові, службові, професійні або трудові обов'язки, не впливає на врахування періоду такого виконання обов'язків, який мав місце до зміни статусу території.

5. Фактичним виконанням посадових, службових, професійних або трудових обов'язків для цілей цієї статті є безпосереднє перебування особи на відповідній території під час виконання нею таких обов'язків за місцем роботи, служби, чергування, вахти, відрядження чи виконання іншого належно оформленого завдання.

Виконання роботи дистанційно або надомно з іншої території не вважається фактичним виконанням обов'язків.

6. Особам, які відповідають установленим цією статтею умовам, надається право на набуття статусу учасника забезпечення життєдіяльності на територіях бойових дій.

Статус учасника забезпечення життєдіяльності на територіях бойових дій набуває особа, яка має сукупну тривалість документально підтверджених періодів фактичного виконання відповідних обов'язків:

1) не менше шести місяців – на територіях активних бойових дій;

2) не менше дванадцяти місяців – на територіях можливих бойових дій.

Періоди фактичного виконання обов'язків можуть бути переривчастими та підлягають сумуванню.

Періоди фактичного виконання обов'язків на територіях активних бойових дій та на територіях можливих бойових дій обчислюються окремо.

7. Періоди фактичного виконання обов'язків для цілей набуття статусу підтверджуються документами та відомостями в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для підтвердження таких періодів можуть використовуватися накази, розпорядження, табелі обліку робочого часу, графіки змінності або чергувань, документи про відрядження, відомості роботодавця, дані державних інформаційних систем та інші офіційні відомості.

У разі втрати роботодавцем документів унаслідок бойових дій підтвердження періоду фактичного виконання обов'язків здійснюється на підставі даних державних інформаційних систем та інших офіційних джерел у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8. Статус набувається на підставі рішення уповноваженого органу за заявою особи. Уповноважений орган, порядок надання, підтвердження та скасування статусу, перелік документів та відомостей, необхідних для його набуття, порядок їх перевірки та взаємодії державних інформаційних систем визначаються Кабінетом Міністрів України.

9. Статус, набутий відповідно до цього Закону, зберігається за особою безстроково.

Припинення трудових, службових або професійних відносин, зміна місця роботи, місця проживання або виїзд особи з території активних бойових дій або території можливих бойових дій не є підставою для припинення набутого статусу.

10. Рішення про відмову у наданні статусу або про скасування статусу може бути оскаржене відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та / або в судовому порядку.

Стаття 18. Трудові гарантії осіб, які виконують роботу на територіях бойових дій

1. Особам, які належать до категорій, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до частини третьої статті 17 цього Закону, за фактичне та особисте виконання посадових, службових, професійних або трудових обов'язків на територіях активних або можливих бойових дій встановлюється підвищена оплата праці за фактично виконану роботу на відповідній території.

2. Мінімальний розмір підвищення оплати праці, умови його застосування та порядок визначення виплати за фактично відпрацьований час визначаються Кабінетом Міністрів України. Розмір підвищення оплати праці може диференціюватися залежно від категорії території, інтенсивності впливу воєнних факторів, характеру виконуваної роботи та фактичного часу виконання обов'язків.

3. Якщо законодавством, колективним або трудовим договором для відповідної роботи встановлено підвищену оплату праці у розмірі, не меншому за мінімальний розмір підвищення, визначений відповідно до цієї статті, додаткове підвищення оплати праці за цією статтею не здійснюється.

4. Роботодавець під час організації роботи на територіях активних або можливих бойових дій зобов'язаний вживати заходів для забезпечення безпеки та охорони праці працівників з урахуванням ризиків, пов'язаних із бойовими діями. Роботодавець зобов'язаний забезпечити працівникам можливість своєчасного доступу до укриття та отримання інформації про загрозу обстрілів, авіаційних, ракетних та інших ударів.

5. Працівник має право вимагати від роботодавця вжиття невідкладних заходів для усунення безпосередньої загрози його життю або здоров'ю.

6. Працівник має право тимчасово припинити виконання конкретної роботи та залишити місце її виконання у разі виникнення реальної та безпосередньої загрози його життю або здоров'ю внаслідок бойових дій чи інших пов'язаних з ними обставин.

Якщо це об'єктивно можливо, працівник невідкладно повідомляє про тимчасове припинення роботи безпосереднього керівника або роботодавця.

Тимчасове припинення роботи не є прогулом, дисциплінарним проступком або підставою для звільнення чи застосування іншого негативного заходу впливу.

Час перебування працівника у безпечному місці у зв'язку з безпосередньою загрозою його життю або здоров'ю, що припадає на його робочий час відповідно до встановленого режиму роботи, не вважається простоєм, зараховується до робочого часу та оплачується відповідно до умов оплати праці працівника.

7. Періоди фактичного та особистого виконання працівником посадових, службових, професійних або трудових обов'язків застрахованою особою на територіях активних бойових дій зараховуються до страхового стажу для цілей пенсійного забезпечення у подвійному розмірі, а на територіях можливих бойових дій – у півторакратному розмірі.

Зарахування таких періодів роботи до страхового стажу для цілей пенсійного забезпечення здійснюється незалежно від набуття особою статусу учасника забезпечення життєдіяльності на територіях бойових дій.

Обчислення страхового стажу за періоди, визначені цією частиною, здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

8. У разі евакуації працівника з території активних бойових дій за ним зберігаються місце роботи та посада.

Евакуація не є підставою для припинення трудових відносин, а роботодавець забезпечує працівнику можливість продовження роботи в іншій місцевості.

У разі евакуації працівника та членів його сім'ї з території активних бойових дій їм забезпечується доступ до передбачених законодавством заходів щодо тимчасового розміщення, соціальної підтримки та сприяння працевлаштуванню працівника в іншій місцевості.