Надурочні роботи: оформлення та облік

1. Що таке надурочні роботи та чим вони регламентуються
2. В яких випадках можна встановити працівникам надурочні роботи
3. Обмеження тривалості надурочних робіт
4. Які роботи не вважаються надурочними
5. Кого не можна залучати до надурочних робіт
6. Як оформити надурочні роботи
7. Висновки

Що таке надурочні роботи та чим вони регламентуються

Правила здійснення надурочних робіт регламентуються ст. 62 Кодексу законів про працю України, (далі – КЗпП).

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (така тривалість встановлена ст. 52, 53 і 61 КЗпП).

Нагадаємо, що у звичайних умовах правила встановлення тривалості робочого часу такі:

1. нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП);
2. при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години (ч. 2 ст. 52 КЗпП);
3. напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, крім працівників, яким встановлена скорочена тривалість робочого часу відповідно ст. 51 КЗпП (ст. 53 КЗпП);
4. при запровадженні підсумованого обліку робочого часу, тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин, встановленого ст. 50, 51 КЗпП (ст. 61 КЗпП).

Але, у період дії воєнного стану встановлення тривалості робочого часу для працівників має певні особливості, встановлені Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Так, відповідно ст. 6 Закону №2136:

1. нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
2. для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
3. тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
4. у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП (тобто напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи не скорочується);
5. у разі встановлення збільшеної нормальної тривалості робочого часу оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці;
6. норми ч. 1, 2 та 5 ст. 6 Закону № 2136 не застосовуються до праці неповнолітніх (тобто таким працівникам збільшувати тривалість робочого часу та скорочувати тривалість щотижневого безперервного відпочинку не можна).

В яких випадках можна встановити працівникам надурочні роботи

Як зазначено у ст. 62 КЗпП надурочні роботи, як правило, не допускаються.

Тобто, такі роботи можна застосовувати як виняток, а не як загальне правило

Причому, згідно з ч. 3 ст. 62 КЗпП роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2. при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3. при необхідності закінчення початої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;
4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5. для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником;
6. при необхідності виконання домашніми працівниками невідкладних робіт, передбачених трудовим договором, невиконання яких загрожує життю чи здоров’ю члена домогосподарства, або в інших виняткових випадках, визначених трудовим договором.

Обмеження тривалості надурочних робіт

Таке обмеження встановлене ст. 65 КЗпП, відповідно до якої надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Але! У період дії воєнного стану це обмеження не застосовується на підставі ч. 6 ст. 6 Закону №2136

Отже, якщо у період воєнного стану тривалість надурочних робіт буде перевищувати 4 години протягом 2 днів підряд, або 120 годин на рік, то це не буде порушенням.

Які роботи не вважаються надурочними

Роботодавцю слід мати на увазі, що деякі випадки роботи понад встановлену норму робочого часу не вважаються надурочними.

Згідно з роз’ясненням Держпраці не є надурочною :

1. робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням;
2. робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах законодавчо встановленої тривалості повного робочого дня;
3. робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входить до його обов’язків;
4. відробіток недопрацьованих раніше годин для осіб з підсумованим обліком робочого часу і гнучким графіком роботи;
5. робота, що виконується на підставі трудового договору в порядку сумісництва;
6. відробіток днів відпочинку, що надаються членам неправославних релігійних громад для святкування їх релігійних свят відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП (та з огляду на те що під час воєнного стану немає святкових днів робота у такі дні може розглядатися як надурочна.

Кого не можна залучати до надурочних робіт

Трудовим законодавством передбачені заборони та обмеження для залучення до надурочних робіт певних категорій працівників.

Так, до надурочних робіт забороняється залучати (ч. 1 ст. 63 КЗпП):

1. вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
2. батьків, які виховують дітей віком до 3 років без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 186¹ КЗпП);
3. опікунів/піклувальників, одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів дитини віком до 3 років (ст. 186¹ КЗпП);
4. осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП);
5. працівників, які навчаються в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, у дні занять (стаття 220 КЗпП).

До надурочних робіт можна залучати тільки за згодою працівника такі категорії працівників:

1. жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років, або дитину з інвалідністю (ст. 177 КЗпП);
2. осіб з інвалідністю, за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП);
3. батьків, які виховують дітей віком 3-14 років або дітей з інвалідністю без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 186¹ КЗпП). Ця гарантія поширюється також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів, які виховують таких дітей (ст. 177, ст. 186¹ КЗпП);
4. громадян похилого віку, за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров'я (ч. 3 ст. 13 Закону України від 16.12.1993 № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (далі – Закон № 3721). Відповідно ст. 10 Закону № 3721 громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

Як оформити надурочні роботи

Розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця при оформленні надурочних робіт.

Крок 1. Обґрунтування необхідності застосування надурочних робіт

Зазвичай ініціювання застосування надурочних робіт виходить від керівника структурного підрозділу, де виникла така необхідність. Цю ситуацію він доводить до керівника підприємства в письмовій формі, наприклад, шляхом складання доповідної записки.

В цьому документі необхідно вказати:

1. підстави для застосування надурочних робіт, дотримуючись переліку, зазначеному в ч. 3 ст. 62 КЗпП (про нього ми вказали вище);
2. перелік працівників, яких необхідно залучити до надурочних робіт;
3. тривалість надурочних робіт.

На підставі доповідної записки керівник підприємства аналізує ситуацію, та приймає рішення про застосування, чи незастосування надурочних робіт. Своє рішення він може вказати шляхом проставляння на записці реквізиту «Віза».

Крок 2. Визначаємося з категоріями працівників

Роботодавцю необхідно визначити, чи не відноситься працівник до пільгової категорії, та чи можна його залучати до надурочних робіт. Цей етап може виконуватись із залучанням підрозділу, який займається кадровим обліком на підприємстві.

Якщо виявилось, що працівника залучити можна, але тільки за його згодою, то на цьому етапі необхідно отримати таку згоду в письмовій формі (наприклад, це може бути заява працівника про згоду на залучення до надурочних робіт).

Крок 3. Інформуємо профспілку

За загальним правилом, встановленим ст. 64 КЗпП, надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Але, у період дії воєнного стану діють особливі правила, встановлені ч. 4 ст. 62 КЗпП, згідно з якими надурочні роботи можуть провадитися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства (у разі створення такої організації), установи, організації про їх застосування (ч. 4 ст. 62 КЗпП). Крім того, у випадках, коли є термінова необхідність залучення працівників до надурочних робіт (ці випадки зазначені в п. 1, 2 ч. 3 ст. 62 КЗпП), допускається інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) протягом наступного робочого дня після застосування надурочних робіт.

Отже, зараз необхідно тільки проінформувати профспілковий орган (представника). Цей крок повинні виконати ті роботодавці, у яких є профспілка.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1846

Інформування здійснюється шляхом направлення керівником підприємства, наприклад, інформаційного листа на адресу профспілкової організації. В листі слід указати обставини, які обумовили необхідність застосування надурочних робіт.

Крок 4. Видаємо наказ про застосування надурочних робіт

Такий наказ видається в довільній формі з зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

В наказі вкажіть:

1. обставини, яки обумовили застосування надурочних робіт;
2. перелік працівників, які залучаються до таких робіт;
3. дату та час залучення працівників до надурочних робіт;
4. підстави видання наказу (доповідна записка, інформаційний лист профспілці тощо).

Ознайомте з наказом працівників, яких він стосується, під підпис.

Крок 5. Ведемо облік надурочних робіт

Відповідно вимог ч. 2 ст. 65 КЗпП роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Такий облік ведеться в Табелі обліку використання робочого часу (типова форма П-5, затверджена Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»).

Надурочні роботи в Табелі позначаються буквеним кодом «НУ» або цифровим кодом «05», із зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин надурочно.

Крок 6. Оплачуємо працівникам надурочні роботи

Оплата надурочних робіт здійснюється відповідно правил, встановлених ст. 106 КЗпП, залежно від встановленої у роботодавця системи оплати праці:

1. при погодинній системі – в подвійному розмірі годинної ставки;
2. за відрядною системою за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години;
3. у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Увага! Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається

Висновки

1. Залучати працівників до надурочних робіт можна тільки у виняткових випадках, передбачених КЗпП.
2. Деякі категорії працівників не можуть бути залучені до надурочних робіт, а деякі – тільки за їх згодою.
3. Оформлення надурочних робіт передбачає підготовчі етапи, інформування профспілкового органу, видання відповідного наказу, та ведення обліку годин, відпрацьованих надурочно.

Шаблони та зразки документів:

Заява-згода працівника на залучення до надурочних робіт

Заявка на дозвіл проведення надурочних робіт

Витяг з протоколу профспілки щодо дозволу проведення надурочних робіт

Доповідна записка щодо необхідності застосування надурочних робіт

Наказ про залучення працівників до надурочних робіт

Відео на тему:

Надурочні години: як порахувати та оплатити

Схожі публікації:

Наказ про залучення працівників до надурочних робіт

Робочі чати поза графіком: коли це надурочна робота і як не порушити КЗпП

Чи можна компенсувати надурочні години роботи відгулом

Надурочна робота: не все дозволено роботодавцю

Кого не можна залучати до надурочних робіт навіть під час воєнного стану