Відпустку для підготовки та участі у змаганнях передбачено ст. 77-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 16-1 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Така відпустка дає змогу працівникам займатися спортом і надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях.
Раніше правила та порядок надання таких відпусток регулювала постанова КМУ від 01.06.2011 № 565 (далі – постанова № 565). Але після внесення змін Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX до ст. 16-1 Закону про відпустки зазначено:
тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначають трудовий та/або колективний договори.
Водночас у ч. 1 ст. 43 Закону України від 24.12.1993 № 3808-XII «Про фізичну культуру і спорт» залишили норму, згідно з якою спортсменам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях, надають за місцем роботи відпустку для підготовки та участі в цих змаганнях у порядку, визначеному КМУ.
З огляду на вищезазначене, роботодавцю, який надає «спортивні» відпустки працівникам, в колдоговорі (чи в іншому локальному документі, наприклад, в положенні про відпустки) або трудовому договорі варто прописати всі умови надання відпустки для підготовки та участі в змаганнях. До того ж за основу можна взяти положення Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою № 565 (далі – Порядок № 565). Крім того, роботодавець має право прописати й інші вимоги, правила надання «спортивних» відпусток.
Проте запитань щодо надання таких відпусток виникає чимало. Тож давайте розставимо основні акценти.
Чи має значення вид спортивних змагань?
Так, має.
У КЗпПта Законі про відпустки зазначено, що відпустка надається тільки тим працівникам, які готуються або беруть безпосередню участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Тобто, для участі у спортивних змаганнях меншого формату відпустку не надають.
Як дізнатися, чи належить те чи інше спортивне змагання до всеукраїнського або міжнародного? На сайті Мінмолодьспорту України. Щороку Міністерство наказом затверджує Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України, ось такий є план і на 2024 рік.
Чи всі роботодавці надають дану відпустку?
Так, якщо у роботодавця є працівники-спортсмени.
КЗпПта Закон про відпустки поширюються на всіх роботодавців, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також тих, хто працює за трудовим договором у фізичної особи.
Чи мають право на «спортивну» відпустку сумісники?
Вважаємо, що так. Пункт 2 Порядку № 565 передбачає, що відпустку для підготовки та участі у змаганнях надають працівникам за основним місцем роботи. Але нині порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначають трудовим та / або колективним договором. Тому роботодавець має змогу прописати в колдоговорі чи іншому локальному документі, що така відпустка може надаватися усім працівникам підприємства. Проте бюджетним установам ліпше користуватися діючою нині постановою № 565.
Якщо ж в колдоговорі буде передбачено надання такої відпустки тільки для працівників за основним місцем роботи, то в разі надання працівнику такої відпустки лише за основним місцем роботи за сумісництвом він може оформити обов’язкову відпустку без збереження зарплати згідно з п. 14 ст. 25 Закону про відпустки – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
Яка тривалість відпустки для участі у змаганнях?
Закон про відпустки та КЗпП не містять відповіді на це запитання. Щоправда, п. 5 Порядку № 565 й досі передбачено, що відпустки для підготовки та участі у змаганнях надають тривалістю не більш як 40 календарних днів на рік. Проте, оскільки тривалість відпусток роботодавець нині визначає самостійно в колективному чи трудовому договорі, то можна передбачити менший або більший строк відпустки.
На підставі яких документів оформити відпустку?
Насамперед працівник має надати відповідну заяву. У ній слід зазначити тривалість відпустки, дату її початку та закінчення (період відпустки). До заяви працівник долучає документи, що підтверджують участь у змаганнях (наприклад, лист від спортивної організації).
На підставі заяви та підтвердних документів роботодавець видає наказ про надання такої відпустки. Наказ можна оформити у довільній формі з дотриманням вимог ДСТУ 4163-2020 або за типовою формою № П-3, яка затверджена наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489.
Чи згадувати відпустку для підготовки та участі у змаганнях у графіку відпусток?
Ні, не потрібно.
Статтею 10 Закону про відпустки передбачено, що до графіка відпусток в обов’язковому порядку включають тільки щорічні відпустки. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях не належить до щорічних відпусток. А це означає, що таку відпустку не потрібно включати до графіка відпусток. Крім того, спрогнозувати таку відпустку та запланувати її в графіку досить складно.
Як відображати відпустку для підготовки та участі у змаганнях в табелі обліку використання робочого часу?
Типовою формою табеля № П-5, що затверджена наказом Держстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці від 05.12.2008 № 489, не передбачено окремого коду для позначення такої відпустки. Ця форма має рекомендаційний характер і складається з показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За потреби форму Табеля можна доповнити іншими показниками, потрібними для обліку робочого часу в установі, але обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці (див. лист Державної служби статистики від 12.01.12 № 9/4-10/9).
Отже, радимо роботодавцям у своєму локальному документі (наприклад, в Положенні про облік використання робочого часу працівників) запровадити спеціальний код, яким позначати дні відпустки для підготовки та участі у змаганнях у табелі. Скажімо, «ЗМ», «СВ».
Хто оплачує «спортивну» відпустку?
Роботодавець.
Свого часу Мінсоцполітики у листі від 13.09.2011 № 763/13/84-11 зазначало, що оплата цих відпусток здійснюється коштом підприємств, установ та організацій, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. До того ж порядок розрахунку суми відпустки здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. А самі відпускні мають виплачуватися до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.
Які правила надання відпустки для підготовки та участі у змаганнях?
Основне, на що потрібно звернути увагу, – відпустка для підготовки та участі у змаганнях не належить до щорічних відпусток. Тому правила, яких дотримуються при наданні щорічних відпусток, не застосовують для «спортивної» відпустки. Тут діють свої правила.
Правило 1. Надання відпустки для підготовки та участі в змаганнях не залежить від характерної особливості трудових відносин: безстроковий чи строковий трудовий договір.
Правило 2. Відпустка надається за календарний, а не робочий рік і не залежить від відпрацьованого часу. Навіть якщо працівника нещодавно прийняли на роботу, відпустку буде надано тривалістю, яка передбачена в колдоговорі чи трудовому договорі. Визначати її тривалість пропорційно відпрацьованому часу не потрібно.
Правило 3. Не використану в поточному році «спортивну» відпустку на наступний рік не переносять.
Правило 4. Відпустку для підготовки та участі у змаганнях не продовжують на святкові та неробочі дні (тобто такі дні включаються до загальної тривалості та підлягають оплаті).
Правило 5. Відпустку не продовжують і не переносять на інший період в разі хвороби працівника. Листок непрацездатності, який припадає на час відпустки, не буде оплачуватися. Справа в тому, що перенесення / продовження передбачено ст. 11 Закону про відпустки тільки для щорічних відпусток та соцвідпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки). Крім того, ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не передбачено, що лікарняний буде оплачений під час такої відпустки.
Правило 6. «Спортивну» відпустку не враховують під час підрахунку загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (маємо на увазі обмеження, що передбачені ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки: не більше 59 к. дн., а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 к. дн.).
Правило 7. За невикористані дні такої відпустки не виплачують компенсацію (ані під час трудових відносин, ані при звільненні) – це не передбачено ст. 24 Закону про відпустки.
Правило 8. Зі «спортивної» відпустки не можна відкликати працівника, адже така відпустка не належить до щорічних, а можливість відкликання передбачена лише для щорічних відпусток (ст. 12 Закону про відпустки).
Які ризики ненадання такої відпустки?
У мирний час відмовити у такій відпустці не можна. Якщо працівник надав заяву з підтвердними документами, то роботодавець має надати таку відпустку на умовах, що передбачені в колективному або трудовому договорі. Відповідальність за відмову надати таку відпустку може загрожувати:
- роботодавцю – штрафом у розмірі однієї мінзарплати (наразі 8000 грн), встановленої на момент виявлення порушення як за інші порушення трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
- посадовим особам – адмінштрафом у розмірі від 510 до 1700 грн. За повторне протягом року порушення або за ці дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП).
Проте під час воєнного стану діють інші правила.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) під час дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Крім того ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 встановлено й інше обмеження: у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати.
Підсумовуючи вищезазначене, маємо визнати, що надання таких відпусток багато в чому залежить від волі роботодавців.
Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland
Шаблони та зразки документів:
Заява про надання відпустки для підготовки та участі в змаганнях
Наказ про надання відпустки для підготовки та участі в змаганнях