Конституційний суд вирішить долю відпусток понад 24 дні без збереження зарплати

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає, що невикористані дні щорічних відпусток не можуть надаватись за рішенням роботодавця без збереження зарплати; норми, які є предметом конституційного контролю, не обмежують, а скасовують право працівників на щорічну відпустку повної тривалості та її оплату. Згідно зі ст. 64 Конституції, воєнний стан може обмежувати права, але не скасовувати їх

5

1724

Конституційний Суд України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.


Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням:

Визнати такими, що не відповідають частині першій статті 8, частинам другій, третій статті 22, статтям 45, 64 Конституції України, приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зі змінами (далі – Закон)

У Законі визначено, що:


  1. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (друге речення абзацу другого частини першої статті 12).
  2. У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (абзац третій частини першої статті 12).
  3. Закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім:


  1. другого речення абзацу другого частини першої та третього речення абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, які втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану (абзац другий пункту 3 розділу «Прикінцеві положення»).


На думку автора клопотання, якщо буквально тлумачити приписи Закону, які він оспорює, роботодавець може:


  1. одноосібно обмежувати надання щорічної основної відпустки 24 календарними днями на поточний робочий рік;
  2. переносити на період після припинення або скасування воєнного стану невикористані у період воєнного стану дні відпустки;
  3. надавати невикористані дні відпустки, що перевищують 24 календарні дні, без збереження заробітної плати;
  4. невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати після припинення або скасування воєнного стану – до моменту використання днів відпусток, які були перенесені;
  5. відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки у період дії воєнного стану.


Суддя-доповідач також зазначив, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12 Закону такими, що суперечать статтям 45, 64 Конституції України, обґрунтовуючи це тим, що:

Невикористані дні щорічних відпусток не можуть надаватись за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати, адже відповідно до статті 45 Конституції України щорічні відпустки є оплачуванні та їх тривалість визначається законами; норми, які є предметом конституційного контролю, не обмежують, а скасовують право працівників на щорічну відпустку повної тривалості та її оплату, а також заміняють їх за рішенням роботодавця іншим видом відпустки – відпусткою без збереження заробітної плати <…> відповідно до статті 64 Конституції України допускається обмеження прав на період воєнного стану, а не їх скасування

Джерело: пресслужба КСУ

5

1724