Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136), в період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві.
Однак така відпустка не може перевищувати 90 календарних днів. А продовження її тривалості Закон не передбачає!
Щоб швидко впоратися зі складними обчисленнями та розрахунками, скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!
Проте є варіант, передбачений частиною 3 статті 12 Закону №2136:
протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Ця відпустка надається за згодою сторін, тобто роботодавець має право й відмовити.
В обох випадках час перебування в такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується.
Джерело: Держпраці
Стаття на тему:
Неоплачувані відпустки під час воєнного стану: практика надання