Постійне працевлаштування
Постійне працевлаштування – базовий тип трудових відносин, де між працівником і роботодавцем укладається безстроковий трудовий договір.
Згідно з Кодексом законів про працю (далі – КЗпП), роботодавець має забезпечити працівника всім, що передбачено законом:
- оплату праці;
- соціальні гарантії (відпустка, лікарняні, пенсійні внески);
- а також дотримуватися усіх умов трудового договору.
Якщо роботодавець порушує ці умови, працівник може звернутися до суду
Безстроковий трудовий договір зобов’язує роботодавця надавати роботу та її оплачувати, а у випадку відсутності такої роботи вчиняти певні дії.
Наприклад, не пізніше ніж за два місяці до майбутнього звільнення роботодавцю треба видати наказ про скорочення персоналу і попередити про це працівників (ст. 49-2 КЗпП).
Воєнний стан у цій частині на законодавство не вплинув, натомість часто кадровики хибно вважають, що у період воєнного стану ст. 49-2 КЗпП не застосовується
Тимчасове працевлаштування
Тимчасовий трудовий договір доцільний, коли компанія потребує працівників на певний термін або для виконання специфічних завдань.
В бюджетній сфері строкові трудові договори та контракти можуть вводитися лише, якщо про це вказано у законі.
Наприклад, статті 53, 55 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту», дозволяють укладати контракт з педагогічними та науково-педагогічними працівниками, натомість вчителі ліцеїв чи мистецьких закладів освіти працюють лише на безстрокових трудовими договорами, оскільки строкові трудові договори для цієї категорії працівників не передбачені.
Згідно зі ст. 23 КЗпП, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
У статті 2 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зазначається, що метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, зокрема внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцеперебування яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори:
- у період дії воєнного стану;
або
- на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Тобто держава надає право роботодавцям укладати строкові трудові договори внаслідок відсутності основних працівників, які за тих чи інших умов відсутні на роботі.
Гнучке працевлаштування
Сьогодні зростає популярність віддаленої роботи. Це зумовлено як змінами в законодавстві, так і воєнним станом. Гнучке працевлаштування включає укладання контрактів або трудових договорів, що дозволяють працювати з дому чи в іншому зручному для людини форматі.
Гнучке працевлаштування зокрема передбачає:
- віддалену роботу, коли працівники працюють поза офісом, здебільшого вдома;
- гнучкий графік, коли працівник сам визначати час робочого дня;
- робота за завданнями – працівник зобов'язаний виконати певне завдання впродовж тижня, але може самостійно розподіляти час для його виконання;
- комбіноване працевлаштування – працівник має можливість комбінувати роботу в офісі та віддалену роботу, обираючи найзручніший для себе формат;
- необов'язкові дні на офіс. Деякі компанії дозволяють своїм співробітникам працювати з дому більшу частину часу, але вони повинні з'являтися в офісі лише кілька разів на місяць для важливих зустрічей або командних заходів.
Ст. 60-2 КЗпП дозволяє укладати договори з працівниками, що виконують свої обов’язки дистанційно.
Такий договір повинен містити положення щодо:
- умов праці;
- можливості моніторингу результатів роботи;
- забезпечення технічними засобами (комп'ютер, програмне забезпечення, інтернет-з'єднання).
На час епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким рішенням працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
У такому разі норми КЗпП про зміну істотних умов праці не застосовуються
Проєктне працевлаштування
Коли особа наймається на виконання конкретного завдання або проєкту, використовують проєктне працевлаштування.
Для таких відносин зазвичай укладаються цивільно-правові договори. Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу, цей тип договору передбачає виконання робіт або надання послуг без створення трудових відносин. Такі угоди мають бути чітко оформлені, щоб уникнути перекваліфікації їх у трудові.
Деякі правники не відносять проєктне працевлаштування до трудового договору, називаючи це договором цивільного характеру, що є більш точним. Адже договір підряду (надання послуг, цивільна трудова угода тощо) не є трудовим договором.
Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Метою такого договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, наказам керівника підприємства, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Основними ознаками трудового договору, є:
- праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства або в окремого громадянина;
- праця полягає у виконанні в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу;
- праця має гарантовану оплату;
- виконується робота певного виду (трудова функція);
- трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
- здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу;
- протягом встановленого робочого часу виконуються певні норми праці;
- можуть запроваджуватися спеціальні умови матеріальної відповідальності;
- застосовуються заходів дисциплінарної відповідальності;
- роботодавець забезпечує соціальні гарантії.
Таким чином, особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового або цивільно-правового договору, водночас, зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень ч.3 ст. 24 КЗпП, роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.
Відповідальність за порушення трудового законодавства
У разі порушення умов трудового договору роботодавець може бути оштрафований. Згідно з ст. 265 КЗпП, за порушення трудового законодавства, зокрема невиплату заробітної плати або відсутність трудового договору, можуть накладатися штрафи, що варіюються від кількох сотень до кількох тисяч гривень залежно від порушення.
Розрахувати розмір штрафу вам допоможе наш калькулятор: Штраф за порушення законодавства про працю
Якщо між сторонами фактично укладено трудові відносини, але оформлено їх як цивільно-правовий договір, суд може визнати такий договір трудовим. У такому разі роботодавець може бути зобов'язаний компенсувати працівникові усі соціальні виплати, включаючи лікарняні, відпустку, а також нарахувати податки на заробітну плату.
Органи Держпраці часто вважають цивільно правові угоди на виконання певної роботи фактичним допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору і застосовують штрафні санкції.
Тому відділи кадрів повинні дуже обачливо ставитися до цивільно-правових угод про надання послуг, зважаючи на те, чи не містять надані послуги ознак трудового договору, зокрема наявності постійного характеру роботи, притаманного тому чи іншому підприємству.
Наприклад, приватна ветеринарна клініка, залучаючи асистентів чи лікарів за договорами цивільно-правового характеру, фактично формує відносини, що можуть містити ознаки трудового договору, адже ці послуги нерозривно пов’язані з діяльністю закладу.
Джерело: НААУ
Від редакції: Окрім того, з 12 вересня 2025 року впроваджено новий вид трудового договору. Деталі – тут.
Стаття на тему:
Приймаємо працівника на роботу: 10 гарячих запитань